Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фиґлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фиґлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Фиґлюва́ти, лю́ю, єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. IV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. См. Хвиґлювати.