Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хвиґлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвиґлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Хвиґлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не поможеться. Черк. у. Хвиґлює, щоб хто пішов. Черк. у. См. Фиґлювати.