Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хирляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хирляти
Берлін: Українське слово, 1924

Хирла́ти, ла́ю, єш и хирляти, ляю, єш, гл. = Хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.