Словарь української мови (1924)/хуртеча
Зовнішній вигляд
◀ хурта | Словарь української мови Х хуртеча |
хуртовина ▶ |
|
Хурте́ча, чі, ж. = Хурта = Хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.