Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/шарабурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шарабурити
Берлін: Українське слово, 1924

Шарабу́рити, рю, риш, гл. = Шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.