Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/юрма

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юрма
Берлін: Українське слово, 1924

Ю́рма, ми, ж. = Юрба. Народу юрма там стояла. Алв. 92. Людська юрма усе поле вкрила. К. ЧР. 327. См. Гу́рма.