Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/юрта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юрта
Берлін: Українське слово, 1924

Ю́рта, ти, ж. = Юрма. АД. II. 148. У росправу зійшлись всі юртою. Полт. Як кинеться чабан-Степан, — а де ж його юрта? КС. 1882. VIII. 386.