Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/юртуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юртуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Юртува́тися, ту́юся, єшся, гл. Суетиться, возиться, сбиваться въ кучи. Я ввійшов у хату і бачив, що тут ті юртуються біля неї, зняли з вірьовки.... Екат. у. Щось він там дуже юртувався. Мир. ХРВ. 274. Юртується той гад, лазить одно на одного. Грин. Изъ устъ нар. 147.