Словарь української мови (1924)/юрчик

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ юртуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юрчик 		ютреня ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ю́рчик, ка, м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, — без віконце подала. Грин. III. 228.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/юрчик&oldid=461059