самостійної центральної управи сошових та ґрунтових шляхів і автомобільного транспорту, чиїм завданням стало піднести безрейковий транспорт на базі розвитку та поліпшення шляхового господарства і автомобілізації країни. Зростання перевозів нд безрейкових шляхах сполучення, що викликається соціялістичною реконструкцією народнього господарства в цілому та соціяльно-технічною реконструкцією села зокрема (колективізація, зростання радгоспів, технічне переозброєння сільського господарства), викликає потребу терміново піднести і цей вид транспорту на належну височінь.
Робота усіх видів транспорту, об'єднана в єдину систему радянського транспорту, робота, що виконує всі ставлені перед нею від народнього господарства вимоги, чітко пляновані відповідно з вимогами народнього господарства і підпорядковані єдиному народньо-господарському плянові становить те величезне завдання, що його ставить народнє господарство перед Союзним транспортом.
У листі ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР до залізничного транспорту від 15 січня 1931 року, до водного транспорту — 5 лютого 1931 року і в постанові Ради Праці і Оборони 14 квітня 1931 р., на виконання постанов партії дано вичерпні вказівки як про перебудову матеріяльної бази усіх видів транспорту, так і про ті заходи щодо використання транспортових злагод і раціоналізації транспортової роботи, які повною мірою забезпечать відповідну роботу транспорту за наступних років розгорнутого соціялістичного будівництва.
