хоч трошечки розторгуватися, бо плати їм ніякої не давали, хліба у них вже кілька років не вродило і їм без шинків та промислів служби служити було ні з чого. Воєвода й служилі люди посилали скарги на полковника Саса, котрого визивали навіть у Москву: про те як відповідав на се полковник Сас, ми вже казали раніще. Теж саме робилося і по иньших Слободських полках.
Воєводи повинні були держати до україньців совіт та ласку, а ось що писав у своїй скарзі на воєводу Харьківський полковник Хв. Донець у 1706 році: козаки ойго полка і Золочівські міщане приходять до нього і скаржаться на воєвод, що вони їх без перестанку бьють і беруть з них усякі податкі, возять їх кіньми та волами у свої помістья усяке збіжжа і од того вони знищилися й розійшлися сьвіт за очи по слободах: а останні міщане теж хотять розійтися. А у Харькові і у Золочеві на посаді окрім україньців-козаків його полка великоросійських людей немає, а в повітах теж великоросійських людей вельми мало і ті деревні, де вони живуть, тягнуть одні Харьківські до Чугуєва, а другі — Золочівські до Болхового. І через те треба отсю воєводську владу скасувауи. На се вийшов указ — у Харькові та Золочеві воєводам не бути ради малолюдства там великоросійського населення, а великоросійських людей велено відати — Харьківських Чугуєвському воєводі, а Золочівців — Болховському. У Ізюмському полку уся влада теж належала до полковника ще з початку його заселення.
А ось що витворяв Путивльській воєвода кн. Білосельский у Лебединському повіті (Сумського полка) — у селах Пристайлові, Червлене та дерев. Азак, куди його послано було розв'язати суперечку за землі між українськими поселенцями і дітьми боярськими міста Каменного. Він звелів бити батогами, обрізати чуби, в'язати та грабувати селян і узяв силоміць заяву од них, що вони немов своєю охотою записалися у кріпаки до Каменовських дітей боярських. Потім приїхав ще воєвода з Каменева і вони обидва сплюндровали у селі Пристайлові церкву Божу, позабірали образи, ризи й дзвони, пограбували попів і селян і вигнали з села, так що ті мусили залишитися серед поля з жінками і дітьми, не відаючи, де дітися й умираючи з голоду. Ось що було зроблено з українцями у сих трьох селах: у Озакові бито обухом і кулаками 6 чоловіків і 2 жінок, батогами 2 чоловік, чуби одрізано у 2 чоловіка й поведено 2 чоловіка вішати на шибеницю. По приказу воєводи Білосельского Каменовський приказний Лихонин пограбував у 30 чоловік: корову з телям, 3 сокіри, плуг, 4 карб. і 29 алтин грошей, 18 кабанів та свиней, 3 голіви товару, 16 коней, 3 барана, 15 кур та 15 гусей, 4 воза, винний казан, сідло, 3 хомута, чоботи, 2 бочки вина,
