Сторінка:Багалій Д. Історія Слободської України. 1918.pdf/238

фіяльна церква св. Миколая самими ж Харьковцями й їх парафіяльним священником о. Стефаном, котрий писав цареві:
Миколаєвська церква у Харькові.„бьетъ челомъ бѣдный и разореный отъ крымскихъ людей и черкасъ богомолецъ твой гор. Харькова новопоставленный попъ Стефанище. Пришелъ я съ прихожаны своими изъ разныхъ литовскихъ городовъ съ черкасы въ твой государевъ Харьковъ городъ и построили церковь св. Чудотворца Николая, а я богомолецъ твой человѣкъ бѣдный и отъ черкасъ разоренъ и у той церкви нѣтъ книгъ и ризъ, непочемъ въ той церкви пѣти, а купить мнѣ бѣдному нечѣмъ — человѣкъ бѣдный. Пожалуй меня, вели дать своего гос. жалованья — къ той церкви ризы, по чему въ той церкви было бы пѣть и чтобъ твое царское богомолье безъ пѣнія не было“. Царь звелів зробити ризи, підрізники, покрови на престол (у 1660 році). У 1659 році у Харькові окрім собору були ще церкви — Благовіщенська і Троїцка.
Рожественська церква у Харькові.У 1663 р. були церкви — соборна, Рожественська, Благовіщенська, Троїцка, Михайлівська, Миколаєвська. У 1689 році була збудована кам'яна Покровська манастирська церква, котра істнує й нині, являючи з себе пам'ятник української архитектури XVII століття. У 1688 році була збудована кам'яна соборна церква, замісць старої дерев'яної. Тоді вже була й Дмитрієвська церква. У XVIII столітті у