На ліжку твердому — на голій землї,
Вгорнувшись в козацьку керею,
Лежав, головою на простім сїдлї,
Отаман козацький і ждав, щоб прийшли
Хвилини розлуки з землею.
2.
І подруга вірна край його була —
З життям при їй лекша розлука —
Багато походів вона відбула,
Багато голів с плїч могутних стяла —
Важенна козацька шаблюка.
3.
Не раз же він плавав під Турка в чайках
Не раз і з Ляхами стинався,
Не раз, по широких гулявши степах,
Щербив на татарських її головах
І часом з Волохом рубався.
4.
Багато за віру він крови пролив,
За рідную мати — Вкраїну!
На дужому тїлї він ран не лїчив,
Живий повертався із лютих боїв,
Хоч бивсь завсїгди до загину.
5.
І от-же: не в чесних вояцьких боях,
Де крови без міри лилося,
Не в лядських лукавих зрадливих руках,
Не в герцях с Татарами в чистих степах
Йому умірать довелося:
