Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ЛИСТИ ДО БРАТІВ-ХЛІБОРОБІВ.

ЧАСТИНА ДРУГА
(6 ЛИСТІВ)




Закінчена в Жовтні (Октобрі) 1920 р.


ЗМІСТ:
Наша „орієнтація“.

Лист 1: Про головну підставу нашої »орієнтації«: ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути (ст. 65 — 67).

Лист 2: Як досі у нас розвязувався і як повинен розвязуватись проблєм зорґанізування такої сильної і авторітетної ґрупи, коло якої могла-б національно обєднатись і політично зорґанізуватись Українська Нація (ст. 67 — 72).

Лист 3: Як від обєднаня та зорґанізування українського хліборобського класу залежить обєднаня і зорґанізування цілої Української Нації, і як обєднаня та орґанізація хліборобів зможуть відбутись тільки при двух умовах: 1. сполученя здорових останків старого помосковленого і спольщеного дворянства новонародженою селянською хліборобською аристократією, і 2. сотвореня української дідичної Гетьмансько-Монархічної влади, без якої український хліборобський клас знов поділиться на ріжні політично, економічно і національно ворожі собі ґрупи (ст. 72 — 80).

Лист 4: Як стихійне і неусвідомлене національне почуття наших народніх мас зможе виявитись і усвідомитись тільки в такій політичній формі національного істнування, при якій українська національна ідея була-б персоніфікована в особі одного і єдиного Голови Української Національної Держави, символізуючого собою повагу, силу, єдність і неподільність цілої Української Нації (ст. 81 — 88).

Лист 5: Про ріжницю між виборною персональною демократичною диктатурою і традицийним, законним, родовим та дідичним Гетьманством-Монархією і про те, як тільки відродженя традиційного Українського Гетьманства в формах Трудової Монархії поставить український хліборобський клас в такі умови, при яких він, шануючи традицію, поступиться своєю більшою силою во імя ідейних, всенаціональних інтересів Держави і Нації, здобуде в той спосіб для себе в очах инших класів моральний авторітет і тому зможе вжити свою більшу матеріяльну силу на будову Української Держави і на обєднаня Української Нації (ст. 88 — 97).