Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/372

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


жавної служби, але і не допущене до правління державою, нічим, як клас, своєї здатности до влади і своєї потрібности для держави — як що не рахувати короткого періоду земства — не проявляло. В результаті російське дворянство, яке охлократичній владі царській було колись покорилось і в ній порятунку шукало, тепер, завдяки цій же охлократичній владі, завдяки одступству од своїх природних класократичних ідеалів, було позбавлене всякої сили і всякого морального авторітету в очах пасивних мас. Воно опинилось на своїй батьківській землі в характері нічим не звязаних з народом »поміщиків«, і на них »народ«, коли вони задумали касувати трьохпілля та заводити інтензивне хліборобство, став дивитись, як на »чужинців кровопийців«, що одержали підступом од Царя незаконне право на народні землі. На-