Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/475

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
виховуваня, вони стали наймогутніщою в світі нацією. Тільки-ж вони не ділили себе на ⁣»справжніх«⁣ і ⁣»не справжніх«, на ⁣»свідомих«⁣ і ⁣»не свідомих«; не казали, що хто не ⁣»енко«, чи не ⁣»юк«, не православний, не уніят, чи не соціяліст — той не Англієць, а казали: ⁣»Анґлійці, Данці, Нормани — це ми![1] І не будували вони ніколи республик, а задержали й досі необхідну для їх едности монархію. Отже коли і ми усвідомимо собі, що основною причиною нашої взаємної антипатії не єсть самі тільки ⁣»ріжниці програм«, а одідичена нами по предках наших ріжнородність рас, то нам легче буде цю орґанічну хибу нашу, во імя такої самої орґанічної нашої спільної потреби людського а не звірячого життя на спільній землі, видповідним методом орґанізацїї і вихованя невтралізувати. Коли-ж цієї нашої орґанічної хиби ми собі не усвідомимо, і її відповідними методами лічити не будемо, то, ставши навіть всі до одного комуністами чи не комуністами, православними чи католиками, ⁣»Українцями«, ⁣»Русскими«, чи ⁣»Поляками«, ми знов поділимось зараз в поглядах, наприклад на правопись або на астрономію, і будем між собою битися тим завзятіще, чим більше будем переконані, що одинока причина наших непорозуміннь лежить власне в правописи, або астрономії.

Врешті четвертою і останньою статичною причиною нашої недержавности єсть, випливаюча зо всіх попередніх, перевага в нашому характері емоціональности (чутливости) над волею та інтеліґентностю.

Нещасливе ґеоґрафічне положеня, сприяючі дані природи і хаотична мішанина ріжних рас витворили в мешканцях України надмірну, часто пристрастну чутливість, якої не здержують, ослаблені легкою боротьбою за фізичне істнування і причинами політичного характеру, воля та інтеліґентність. Розуміється прикмета ця (як і всі зрештою прикмети, про які тут мова) присуща не тільки ⁣»свідомим Українцям«. Її в такій самій мірі посідають наші ⁣»общероси«⁣ та ⁣»вшехполяки«. І чим з більшою зажерливостю і меншим розумом такий ⁣»общерос«⁣ чи ⁣»вшехполяк«⁣ з України свою ⁣»рускість«⁣ та ⁣»польскість«⁣ виявляють, тим більший вони дають доказ свого чисто українського незагнузданого темпераменту, яким вони знаменито до руїни своїх ⁣»Росій«⁣ та ⁣»Польщ«⁣ допомагають. Панове з колишнього напр. ⁣»Кіевлянина«, сучасних ⁣»Слов Польських«⁣ і большовицьких газет на Україні, в такій самій мірі, як і ріжні ⁣»баскі«⁣ публіцисти з табору ⁣»відродженя нації«, належать всі до людей однаковісенького типу: всі вони наділені в однаковій мірі темпераментом Неґрів і відповідно мінімальною дозою волі та інтеліґентности.[2]

  1. Сучасна гомоґенність (однородність) англійської нації витворилась і удержалась завдяки патріотизмові, що став свого роду реліґією нації — так пише один із знавців Анґлії (Н. ВеПос). Цей патріотизм в своїх основах не мав нічого спільного з руйнуючими нації сучасними націоналізмами. Він виріс з ідеолоґії територіяльної, а не ідеолоґії культурно-національної: зі свідомости спільної Землі-Батьківщини, а не зі свідомости спільної мови, віри і т. п. екстериторіяльних культурно-віроісповідних ознак.
  2. Очевидно під інтеліґентностю треба розуміти здатність спокійно і витривало, а тому по можливости і вірно, обсервувати явища та знаходити між ними причиновий звязок, а не талановитість, яка у людей цього типу, в деяких чисто емоціональних спеціяльностях (напр. в порноґрафічній белетристиці або публіцистичній лайці), може межувати навіть з ґеніяльностю.