Бзік, ка, м. = Бузина. Вх. Лем. 391.
Бзюк, ку, м. Раст. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. I. 135.
Би, сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженія условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Нп. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. Би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? Рудч. Ск. I. 85. Би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Чуб. V. 1. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Федьк. I. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Федьк. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо; для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали. Федьк. I. 3.
Биба́к, ка, м. Вередъ. Угор.
Би́бка, ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. См. Бібка.
Библі́йний, а, е. Библейскій.
Библіоте́ка, ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Би́блія, лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 5694.
Биґа́рь, ря, м. = Беґар. Угор.
Би́ґасень, сня, м. Дубина, болванъ, олухъ. Желех.
Биґи збива́ти = Байдики бити. Желех.
Би́дзатися, дзаюся, єшся, и би́дзкатися, каюся, єшся, гл. = Ґедзатися. Желех.
Би́дзень, дзня, м. = Ґедзень. Желех.
Би́дзькавка, ки, ж. Насѣк. а) Oestrus, оводъ. Вх. Зн. 3. б) Hippobosca equina. Вх. Зн. 3.
Бидли́на, ни, ж. Единич.: скотина, одна штука скота. См. Товарина, товаряка.
Би́дло, ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. II. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. Бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Бидля́, ля́ти, с. Одна молодая скотина, одна скотина. Чуб. III. 374.
Бидля́к, ка́, м. Бранное: скотъ, скотина.
Бидля́ка, ки, и бидля́тина, ни, ж. Ув. отъ бидло.
Бидля́чий, а, е. Скотскій.
Бидля́чка, ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Бизі́вний, а, е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный. Угор.
Бизі́вно, нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Бизува́ти, зу́ю, єш, гл. = Бізувати. Вх. Зн. 3.
Бийстрик, ка, м. Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Кіев.
Бик, ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Фр. Пр. 27. Міняй бики на воли, аби дома не були. Чуб. I. 272. 2) — ди́кий = Олень. Вх. Пч. II. 6. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. Вх. Пч. II. 27. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. Чигир. у. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. КС. 1882. VIII. 263. 6) Родъ дѣтской игры. Ив. 47. Ум. Бичок, бичечок. Ув. Бичисько, бичище.
Би́лень, льня, м. = Бич. 2. Шух. I. 166.
Би́лець, льця, м. = Билень = Бич 2. Kolb. I. 64.
Биле́т, та, м. 1) Билетъ. 2) Паспортъ. 3) Отпускной солдатскій билетъ. По дорозі йшов молодий москаль додому по билету. Левиц. I. 1. 4) Двадцатипятирублевая ассигнація. А що за цю коровку? — Билет. Золотон. у.
Били́на, ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. Билинка, билинонька, билиночка.
Били́сько, ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. I. 22.
Били́ця, ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = Билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. I. 211.
Би́лка, ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ.
