Бійка, ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Бійкува́тий, а, е. Драчливый. Нѣжин. у.
Бі́йно, нар. = Боязко. Шух. I. 81. Бійно було, бо я спізнав, шо то пекло. Гн. II. 72.
Бі́йство, ва, с. = Бійка. П'янство, бійство завелось таке, що й Боже! Лебед. у.
Бік, бо́ку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Нп. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) Вила́зити бо́ком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Боком. 5) У бо́ці, у боку́ бу́ти, зоста́тися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) На дру́гий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) Бока́ми роби́ти. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) З боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. Бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. I. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. I. 138.
Біла́вий, а, е. = Білявий. Галиц.
Біла́вка, ки, ж. 1) = Білявка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. Білавочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Біла́н, на́, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. III. 224. Ум. Біланчик.
Білара́пський, а, е. Употребл. въ думѣ для обозначенія какой то вѣроятно фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.
Білас, са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.
Біла́стий, а, е. Бѣловатый, бѣлесоватый. Черк. у.
Білаш, ша́, м. Бѣлый хлѣбъ, (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Бі́лений, а, е. 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Біленик, ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Біле́нце, ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Біле́нький, біле́сенький, а, е. 1) Ум. отъ бі́лий. 2) Біле́нька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. Ном. № 424. 3) Біле́нька не́хворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Біле́т, та, м. = Билет. 1) Білети продаватимуться… у театрі. О. 1862. III. 73. 2) О. 1862. IX. 111. 3) Схотів розмінять білет. О. 1861. X. 146.
Бі́лечка, ки, ж. Ум. отъ I. Біль.
Біли́зна, ни, ж. 1) Бѣлье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28.
Біли́знина, ни, ж. = Білизна 1. Вх. Уг. 227.
Бі́лий, а, е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Нп. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) Бі́лий світ. Міръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. Нуди́ти бі́лим світом. Томиться, тосковать. Не співає: як сирота білим світом нудить. Шевч. 4) Бі́лий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) Бі́лий ти́ждень. Страстная недѣля. Чуб. III. 13. Маркев. 4. 6) Бі́ла че́лядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. I. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. I. 109. 7) Бі́ла рядовина́. См. Рядовина 1. Вас. 168. 8) По бі́лому співати. Пѣть по церковному.
