барвіночку, ік шапці болгарці. МУЕ. III. 98. См. Бовгарка.
Болга́рський, а, е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. I. 122.
Болга́рщина, ни, ж. Болгарія. Желех.
Болди́га, ги, ж. Каменная глыба. Міус. окр.
Бо́ле, нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Каменец. у.
Бо́лезний, бо́лесний, а, е = Болісний. Плач.... болезний. МВ. I. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). Фр. Пр. 103. До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Бо́лезність, ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Бо́лезно, бо́лесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. II. 48.
Бо́лещ, щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. II. 172.
Боли́голов, ва, м. Раст. а) = Бугила; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. I. 119.
Болі́брюх, ха, м. Пт. Emberiza milliaria, подорожникъ. Вх. Пч. II. 10.
Бо́лізний и бо́лісний, а, е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.
Бо́лізно, бо́лісно, нар. 1) Болѣзненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася. Мир. Пов. II. 69.
Бо́лізько, нар. = Болізно. Не знають, що серденько моє мені каже; а в йому так тобі і болізько, і любо. Г. Барв. 68.
Бо́лісний, бо́лісно. См. Болізний, болізно.
Бо́лість, ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. I. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чо́рна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Болі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. I. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — се́рцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду моїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80.
Болітце́, ця́, с. Ум. отъ болото.
Бо́лко, нар. = Болько. Болять очі болко. Волч. у.
Боло́на, ни, ж. 1) Плева, оболочка, перепонка. Желех. 2) Оконное стекло. 3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Нп. Ум. Боло́нка, боло́ночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. См. Оболона.
Болонка́рь, ря́, м. = Скляр.
Боло́ння, ня, с. = Оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. Болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Боло́ночка, ки, ж. Ум. отъ болона.
Болотавка, ки, ж. = Блисканка. Вх. Пч. II. 12.
Боло́течко, ка, с. Ум. отъ болото.
Болоти́й, а́, е́. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї. Лебед. у.
Болоти́на, ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Болоти́сько, ка, с. = Болотище.
Болоти́ще, ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Боло́тний, а, е. Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. Дещо. — солове́йко. Шутливо: лягушка. Волч. у.
Болотни́на, ни, ж. Торфъ. Пишеться в книжках ще й про те, як розводити ліс і доглядати його, щоб хутко ріс, та чим можна палити у печах замість дров, як от кам'яний вуголь або болотнина є. Дещо. (вид. 4-те), 10.
Болотні́вка, ки, ж. Болотная трава. Зміев. у.
Болотняний, а, е = Болотяний. Води калужі болотнянії. АД. II. 39.
Боло́то, та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. I. 111. 3) Збив го на боло́то. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. Ум. Болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того
