болітця, що коло мостка. Драг. 222.
Болотю́га, ги, ж. Ув. отъ болото.
Боло́тяний, а, е. 1) Болотный. Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. I. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Болотяни́к, ка́, м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. I. 193.
Боло́тянка, ки, ж. Стрекоза съ темно-синими крыльями. Мнж. 176.
Боло́тянок, нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный. Константиногр. у.
Бо́льба, би, ж. Полба. Мнж. 176.
Бо́лько, нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Бо́люс, са, м. Катышокъ, шарикъ. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.
Болю́х, ха́, м. Болѣзнь? Ти болюх болющий (изъ заговора отъ испуга). Мил. М. 48. Ув. Болюши́ще. Мил. М. 11.
Болю́чий, а, е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210.
Болю́щий, а, е = Болючий. Чуб. I. 122. Болить воно (серце) рівно, однаково болем болющим. МВ. (О. 1862. I. 81). Болюх болющий. Мил. М. 48. Болющі зуби. Г. Барв. 35.
Бо́ля, лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Боля́к, ка́, м. = Болячка 2. МУЕ. III. 55. Болік як кулак. Фр. Пр. 106. Обметало го боліками. Фр. Пр. 106.
Боля́ти, (ля́ю, єш? лю, лиш?) гл. = Боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Бо́ляче́, нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи). Фр. Пр. 106.
Боля́чечка, ки, ж. Ум. отъ болячка.
Боля́чий, а, е = Болючий. Левиц. I. 4.
Боля́чище, щі, ж. Ув. отъ болячка.
Боля́чка, ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А сто крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. I. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IX. 29. 3) — на се́рці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на ду́бі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. Болячечка. Ув. Болячище. Мил. М. 97.
Болячкува́тий, а, е. Покрытый нарывами, чирьями.
Боля́щий, а, е. Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. II. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Бом! меж. выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!… на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Бо-м. Сложное слово: бо и окончаніе 1-го лица ед. ч. отъ глагола бути: єсьм. Галиц. Спочивайте, милі братя, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі. Федьк.
Бома́га, ги, ж. = Бумага. Ум. Бомажка. Вас. 190.
Бо́мба, би, ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Дѣтск. церковь. Вх. Лем. 393.
Бомба́рь, ря, м. Насѣк. Melolontha vulgaris, майскій жукъ. Вх. Пч. II. 27.
Бомбовка, ки, ж. Ягоды на ботвѣ картофеля. Вх. Лем. 393.
Бомбува́ти, бу́ю, єш, гл. Бомбардировать. Шейк.
Бомбу́лька, ки, ж. 1) = Бомбовка. Вх. Уг. 228. 2) Часть одежды. (Какая)? Вх. Уг. 225.
Бо́мкати, каю, єш, гл. Болтать, разсказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107.
Бомок, мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. I. 7. 2) Бомки би́ти, стріля́ти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. Бо́мка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. Що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Бондаре́нко, ка, м. Сынъ бочара.
Бондаре́нчиха, хи, ж. Жена сына бочара.
Бондаре́ць, рця́, м. Ум. отъ бондарь.
Бонда́рик, ка, м. Ум. отъ бондарь.
Бондари́сько, ка, м. Ув. отъ бондарь.
Бондари́ха, хи, ж. = Бондарка.
Бондари́ще, ща, м. Ув. отъ бондарь.
