Бондарі́вна, ни, ж. Дочь бочара. Ном. № 8443. Чуб. V. 428.
Бонда́рка, ки, ж. Жена бочара. А старая да бондарка в шинку загуляла. Грин. III. 615.
Бонда́рня, ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Бонда́рство, ва, с. Бочарное ремесло.
Бо́ндарський, а, е. Бочарскій.
Бондарча́, ча́ти, бондарченя́, ня́ти, с. Ребенокъ бочара. Ум. Бондарченятко, бондарчатко.
Бондарчу́к, ка́, м. Подмастерій бочара.
Бо́ндарь, ря, м. Бочаръ. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: „ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку“. Чуб. V. 1174. Ув. Бондарисько, бондарище, бондарюга.
Бондарюва́ння, ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Бондарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься бочарствомъ.
Бондарю́га, ги, м. Ув. отъ бондарь. Левиц. „Голодному і оп. м'ясо“, 26.
Бондаря́, ря́ти, с. = Бондарча.
Бонто́жок, жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Боню́х, ха́, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Боня́к, ка́, м. Раст. Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Бор, ру, м. Раст. а) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. I. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Бо́ра, ри, бо́рва, ви, ж. = Борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Борві́й, вія, м. Сильный вѣтеръ, буря, ураганъ. Такий сильний та шкодливий вітер називають бурею, а ще инакше борвієм (ураганом). Дещо. (4-те вид.), 91.
Борг, гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. Борго́м. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. Каменец. у. На борг бра́ти = На́бір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. III. 212.
Боргови́й, а́, е́. Взятый въ долгъ. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у. Ум. Борговенький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Боргува́ти, гую, єш, гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. III. 575.
Бордю́г, га́ и бордю́х, ха́, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. См. Бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. 2) = Кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ. Каменец. у.
Боре́ць, рця́, м. 1) Борецъ, ратоборецъ. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109.
Боре́цький, а, е. Принадлежащій борцу. Ми борецького роду. Г. Барв. 420.
Боржі́й, нар. Скорѣе. Коби боржій трава росла. Гол. IV. 494. Давай мені боржій коня. К. ЧР. 352. Він потяг боржій на базар. Федьк.
Бо́рзий, а, е. Быстрый, скорый. Та як же ти найшов мені ба такій лік борзий. Гол. II. 470. Ум. Борзе́нький.
Борзи́ти, жу́, зи́ш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Борзи́тися, жу́ся, зишся, гл. Торопиться. Не борзи́ся, з повагом. Бѣл.-Нос.
Бо́рзо, нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. Ум. Борзенько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчаня борзенько. Гол. IV. 300.
Бори́вітер, тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Бори́кати, 1) каю, єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) чу, чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бори́че. Лукаш. 140.
Борі́г, рога, м. = Оборіг. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги. Гол. IV. 552.
