Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/133

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Борі́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ борода. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. III. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, замекав, заскакав. Греб. 362. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. Сим. 24. Шух. I. 175. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). К. МХ. 24. 4) = Бородиця 4. Гол. Од. 36. 5) — царська́. Раст. Mirabilis jalapa L. Анн. 217. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі. Левиц. V. 23.

Борі́донька, борі́дочка, ки, ж. Ум. отъ борода.

Боріка́ти, ка́ю, єш, гл. Бодать. Борікає рогами. О. 1861. I. 94.

Боріка́тися, ка́юся, єшся, гл. Бороться. Лучче з медведем борікаться, ніж з паномъ рахуваться. Ном. № 1207.

Борі́нка, ки, ж. Ум. отъ борона.

Борі́нний, а е. Относящійся къ боронѣ. Залі́зо борі́нне. Желѣзо употребляемое для зубьевъ бороны. Вас. 198.

Борі́нник, ка, м. Работникъ при боронѣ. НВолын. у.

Бо́ркання, ня, с. 1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ). 2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.

Бо́ркати, каю, єш, гл. 1) Подрѣзывать крылья (птицамъ). 2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.

Борконь, ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.

Боркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Буркотати.

Боркоту́н, на́, м. = Буркотун.

Борла́к, ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.

Борла́нка, ки, ж. = Борлак. Вх. Зн. 4.

Бормота́ти, чу́, чеш, гл. и пр. = Бурмотати и пр.

Бормоті́ти, чу́, ти́ш, гл. О евреяхъ: то-же, что и джерґотати. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.

Борня́, ні́, ж. Борьба. Левч. 6.

Борови́й, а, е. Боровой. Ой сосно, сосно борова. Грин. III. 473. Боровая ягода вельми солодка, а луговая калина вельми горка. Чуб. V. 484. 2) ? Стану, гляну у долиноньку, а в долині все трава борова. Грин. III. 389. Житечко цвіте боровим цвієтом. Грин. III. 13.

Борови́к, ка́, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Бѣлый грибъ, Boletus edulis. ЗЮЗО. I. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б) Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. Боровичок.

Борови́на, ни, ж. = Бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною? Чуб. IV. 596.

Борови́ця, ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = Боровина. Чуб. IV. 389.

Борови́чний, а, е. Черничный.

Боровичо́к, чка́, м. Ум. отъ боровик.

Боровни́ця, ці, ж. = Боровиця. Вх. Уг. 228.

Борода́, ди, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. Заде́р бороду. Грубо: умеръ. Фр. Пр. 109. 2) Подбородокъ, нижняя челюсть. 3) Ля́дська борода́. Трава, которую не можетъ захватить коса. 4) Спа́сова борода́. Кустъ ржи, оставляемый на нивѣ въ концѣ жатвы. 5) Борода́ лісова́. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. I. 140. 6) — чо́ртова. Vincetoxicum officinale L. Mœnch. ЗЮЗО. I. 141. Ум. Борідка, борі́донька, борі́дочка. Мил. 106.

Боро́давка, ки, ж. 1) Бородавка. Ніс… з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) Слѣдъ отпавшаго листа на стеблѣ. Шух. I. 19. Ум. Бородавочка.

Бородавка́ня, ні, ж. = Ропавка. Желех.

Боро́давник, ка, м. Раст.: а) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. I. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. I. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. I. 12.

Боро́давочка, ки, ж. Ум. отъ бородавка.

Борода́й, дая́, м. = Бородань. Вх. Зн. 4.

Борода́нь, ня, м. Бородачъ. Міус. окр.

Борода́тий, а, е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. III. 342. 2) —та трава́. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.

Боро́диця, ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.

Борозди́ти, джу́, диш, гл. — кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.

Борозе́нний, а, е. — віл. Быкъ, во время паханія ходящій съ правой стороны, т. е. по бороздѣ. Ном. № 10015. Купити, бач, треба до п'ятої пари борозенного та дійну корову з телям. Кв.

Борозе́нька, ки, ж. Ум. отъ борозна.

Боро́зка, ки, ж. Ум. отъ борозна.