Борозна́, ни́, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. Посл. Ум. Борозенька. Грин. III. 660, борозно́нька, борозка. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. I. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажинати, я буду у борозках лежати. Мет. 365.
Боро́зний, а, е = Борозенний. КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Борозни́стий, а, е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ). Черк. у.
Борознува́ти, ну́ю, єш, гл. Бороновать. Сєм синов оре, сєм борознує. Чуб. V. 821.
Борозню́к, ка́, м. = Борозняк. Желех.
Борозня́к, ка́, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. I. 7.
Боро́ло, ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Боро́на, ни, ж. Защита.
Борона́, ни́, ж. 1) Борона. Части ея: деревянные валки́, въ которые вставлены зубья; каждый вало́к обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Чуб. VII. 401. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребе́тники; впоперек хребетників переходить шість тонших е́стиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. Шух. I. 165. Під бо́рону сі́яти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. Вас. 196. Бо́рону затіга́ти за ним. Подольщаться къ кому. Фр. Пр. 109. Ум. Борі́нка, борі́ночка.
Бороне́ння, ня, с. 1) Защита. 2) Запрещеніе. 3) Обработка бороною.
Боро́нець, нця, м. Защитникъ.
Борони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерти боронила. Макс. (1849) 51. Предки наші славні боронили волю. К. Досв. 27. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. Ном. № 152. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Чуб. V. 880. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. Грин. III. 648. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить. Чуб. V. 199.
Борони́тися, ню́ся, нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду. К. Іов. 57.
Боро́ння, ня, с. Борьба. „Давай боротись!“.... — К нечистому з боронням! — важко дишучи каже запорожець. К. ЧР. 168.
Боронува́ти, ну́ю, єш, гл. = Боронити 3. Старими жидами орав, а жидівками боронував. АД. II. 28.
Боросква́, ви́, ж. Абрикосъ. Угор.
Боро́статися, таюся, єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Боро́тати, таю, єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборо́таєте, як от будете хапати та́ з одного, та́ з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Бороття́, тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Боро́ти, рю́, реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Нп.
Боро́тися, рю́ся, решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Котл. Ен.
Боротьба́, би́, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Боро́чок, чка, м. Ум. отъ бір.
Бороше́нний, а, е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Бороше́нце, ця, с. Ум. отъ борошно.
Борошни́ти, ню́, ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Борошни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Пачкаться въ муку.
Бо́рошно, на, с. 1) Мука. Де борошно, там і порошно. Ном. № 9875. 2) Окисленный свинецъ въ видѣ порошка. Вас. 183. Ум. Борошенце. Чуб. II. 98. Драг. 192. Назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Борошня́ний, а, е = Борошенний.
Борс, су = Борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають. Грин. III. 9.
Бо́рсання, ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Борса́ти, са́ю, єш, гл. ? См. Борс.
Бо́рсатися, саюся, єшся, гл. Метаться въ разныя стороны, возиться, барахтаться. Пручався, борсався, дріжав. Мкр. Г. 21. Зашелестіло жито, заколихалося, немов,
