Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/146

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бриньча́ти, чу́, чи́ш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.

Бри́нявий, а, е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. I. 88.

Брись, ся, м. Имя собаки. Kolb. I. 65.

Брисько́, ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 394.

Бри́та, ти, ж. Полотнище. Шейк.

Брита́н, на́, м. Бульдогъ, порода большихъ собакъ. Левч. 151. О. 1861. XI. 133.

Брита́нський, а, е. Британскій, англійскій. Левиц. Пов. 125. О. 1861. XI. 105. Шевч. 606. Сей лист найдений був в землі британській. Драг. 168.

Бри́тва, ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. Хто потопа́є, той ся бри́тви хапа́є. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. I. 263. Ум. Бри́твочка, бри́товка.

Бритва́ль, ля́, м. У горшечниковъ: тигель, горшокъ для плавки олова. Канев. у.

Бри́твати, ваю, єш, гл. = Брити = Голити. Вх. Зн. 4.

Бри́твочка, ки, ж. Ум. отъ бритва.

Бритв'я́ний, а, е. Бритвенный. Гол. II. 95.

Бри́ти, бри́ю, єш, гл. = Голити.

Бри́товка, ки, ж. Ум. отъ бритва.

Брито́вниця, ці, ж. Бритвенница.

Бри́ця, ці, ж. Раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. I. 136. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Нп.

Брич, ча, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. Ще я тебе́ щерба́тим бриче́м ви́голю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ. Фр. Пр. 127.

Бри́чка, ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. III. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.

Бри́шкання, ня, с. Заносчивость, чванство.

Бри́шкати, каю, єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аѳ. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.

Брі́вка, брі́вонька, ки, ж. Ум. отъ брова.

Брід, бро́ду, м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. III. 142. Ум. Брідо́к, брідо́чок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.

Брідня́вий, а, е. Грязноватый. Чи близький день, чи далекий, дорога бріднява. Вінок, 94.

Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — ку́рячий. Родъ вышиванья.

Брідо́чок, чка, м. Ум. отъ брід.

Брі́х, (ха?), м. = Живі́т. Вх. Лем. 394.

Бріха́тий, а, е = Пузатий. Вх. Лем. 394.

Бріха́ч, ча́, м. = Черевань. Вх. Лем. 394.

Бріч, броча́, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. I. 10.

Брова́, ви́, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. Бро́ви на шнуро́чку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. Брі́вка, брі́вонька, брі́вочка, бровеня́, бровеня́тко, бровеня́точко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Нп.

Брова́нь, ня́, м. Имѣющій большія брови.

Брова́р, ра́, м. = Броварь. Рудч. Чп. 245.

Броварія, рії, ж. Ссора, драка, шумъ. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. НВолын. у.

Брова́рний, а, е. Пивоварный.

Брова́рник, ка, м. 1) Пивоваръ. 2) Рабочій на пивоваренномъ заводѣ. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414.

Брова́рниця, ці, брова́рня, ні, ж. Пивоварня. Міждо винниці, міждо броварниці пробігає. Мет. 414. Годі вам у винницях горілок курити, по броварнях пив варити. Лукаш. 37.

Брова́рство, ва, с. Пивоварство.

Брова́рський, а, е. Пивоварскій.

Брова́рь, ря́, м. = Броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10.

Броварюва́ти, рю́ю, єш, гл. Пивоварничать.

Брова́тий, а, е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.

Бровеня́, ня́ти, бровеня́тко, ка, бровеня́точко, ка, с. Ум. отъ брова.

Брови́на, ни, ж. = Брова 1. Писав два дні й дві годині, поки списав дві бровині. Грин. III. 243.

Брови́ця, ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.