вав я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. Бува́в і на коні́, і під коне́м. Всего переиспыталъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Бува́й, бува́йте здоро́ві. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! Бува́, бува́є. 1) Бываетъ, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего добраго. Чи ти, бува, не здурів? 3) Въ случаѣ. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аѳ. 18.
Бугає́ць, йця́, м. Ум. отъ бугай.
Бугаї́в, є́ва, ве. Принадлежащій племенному быку. —ве молоко́. См. Молоко.
Буга́й, гая́, м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) Пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человѣкъ. 5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл. Ив. 22. 6) — скаже́ний. Родъ дѣтской игры. Ив. 47. 7) мн. Родъ фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. Бугає́ць. Вас. 197, ХС. III. 62, бугайо́к. Ном. № 7283, буга́йчик. Ув. Бугая́ка.
Бугайкува́тий, а, е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Бугайо́к, йка́, буга́йчик, ка, м. Ум. отъ бугай.
Бугало, ла, с.? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.
Бу́гаш, ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Бугаюва́ти, гаю́ю, єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отру́нку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме й у роботу не годитиметься. Волч. у.
Бугая́ка, ки, м. Ув. отъ бугай.
Буга́ячий, а, е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Бугила́, ли́, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. I. 157.
Бугла́в, ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. I. 119. Вх. Пч. II. 30.
Буго́р, гра́, м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Драг. 85. Ум. Буго́рок. Мир. Пов. II. 45.
Бугу́! меж. выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.
Бу́ґа, ґи, м. = Бугай 1. Вх. Пч. II. 5.
Бу́да, ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. III. 377. Із запаски напну буду. Нп. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводъ. Ум. Бу́дка, бу́дочка.
Буда́к, ка́, м. Раст. Centaurea scabiosa. Вх. Пч. I. 9.
Буда́ра, ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.
Будара́жити, жу, жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. I. 178.
Бу́ддень, дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про буддень зносила. Чуб. III. 131.
Бу́де, нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Буде́нний, а, е. Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празникова. Кв.
Буджени́на, ни, буджени́ця, ці, ж. = Бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. I. 37.
Будз, дза, м. Высушенный творогъ. Шух. I. 214.
Будзина́, ни́, ж. = Бузина. Уман. у.
Будзьо́к, дзька́, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Бу́дзя, зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.
Будими́р, ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Будинко́вий, а, е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Буди́нок, нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. Мет. 527. Котл. Ен. I. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. НП. 395. А в його будинок був самий
