бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. II. 195.
Бу́блик, ка, м. Бубликъ, баранокъ. Чуб. VII. 445. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7827. Ум. Бу́бличок.
Бу́бликів, кова, ве. = Бублишний. Драг. 173.
Бу́блиця, ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Бу́бличок, чка, м. Ум. отъ бублик.
Бу́блишний, а, е. Бубличный, бараночный. Рудч. Ск. I. 188.
Бу́блишниця, ці, ж. = Бублейниця.
Бублі́й, лія́, бублі́йник, ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.
Бублі́йниця, ці, ж. = Бублейниця.
Бу́бляхи, хів, м. Сѣмянные плоды картофеля. НВолын. у.
Бу́бна, ни, ж. = Ґуля. Черном.
Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Бубна́рь, ря́, м. Музыкантъ на бубнѣ. См. Бубнарити. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Бу́бник, ка, м. Ум. отъ бубон.
Бубни́ло, ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: „Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив“. — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.
Бубни́ти, ню́, ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. II. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli., II, 104.
Бубні́й, нія́, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Бубні́ти, ні́ю, єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро. НВолын. у.
Бубнува́ти, ну́ю, єш, гл. = Бубнити. Угор.
Бубня́вий, а, е. Разбухшій.
Бубня́віти, вію, єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Бубо́вник, ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. I. 134.
Бу́бон, бна, м. Бубенъ. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. I. 45. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. Ум. Бу́бник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.
Бубона́, ни́, ж. Названіе сковороды въ загадкѣ: Прийшла кума до куми: дай, кумо, бубони́ — спекти собі ляпуни́. ХС. III. 62.
Бубоне́ць, нця́, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. III. 67). Ум. Бубо́нчик. Чуб. II. 348.
Бубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. I. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. I. 9.
Бубо́нчик, ка, м. Ум. отъ бубонець.
Бубота́ти, бочу́, чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Бубу́сі, гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Бубу́х! меж. = Бебе́х! Преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Бубу́хнути, ну, неш, гл. = Бебехнути.
Бува́лець, льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. Бува́ти у бува́льцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Бува́лий, а, е. Бывалый, опытный. Чуб. I. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Бува́личі, чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пр. 128. Бував він у Буваличах. Ном. № 5775.
Бува́ло, ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало… — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. I. 284.
Бува́льщина, ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло — бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.
Бува́н, на́, м. = Бовван. НВолын. у.
Буване́ць, нця́, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Бувані́ти, ні́ю, єш, гл. = Бованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.
Бува́ти, ва́ю, єш, гл. Бывать. Ой бу-
