чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. Буди́ночок.
Буди́ти, джу́, диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Буди́тися, джу́ся, дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Нп.
Бу́дище, ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводъ. Желех.
I. Буді́вля, лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода́ йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.
II. Буді́вля, ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хатів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.
Будівни́к, ка́, м. = Будівничий.
Будівни́цтво, ва, с. Строительство, архитектура.
Будівни́чий, чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Бу́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатериносл. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ. Вас. 180. 4) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон; кобила їх везе кривая.... Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остовъ спины птицы. Лохв. у.
Бу́дни́й, а, е. = Буденний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Каменец. у.
Бу́дник, ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. Бу́дничок.
Бу́дників, кова, ве. Принадлежащій работнику на поташномъ заводѣ.
Будниченя́, ня́ти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Бу́дничка, ки, ж. Жена работника на поташномъ заводѣ.
Будні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дудніти. Будуть вози будніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Будо́ва, ви, ж. Строеніе, зданіе. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Будо́вця, ці, м. = Будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Бу́дочка, ки, ж. Ум. отъ бу́да.
Будра, ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. См. Росхідник.
Будува́ння, ня, с. 1) Построеніе, созиданіе, сооруженіе. 2) Постройка, постройки, строеніе. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Грин. III. 209. Ум. Будува́ннячко.
Будовни́к, ка́, м. и пр. = Будівник и пр.
Будува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. III. 131. Для кого ж ти, мила, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Труну́ будува́ти. Дѣлать гробъ. 2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували… Шевч. 125.
Будува́тися, ду́юся, єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Будучина́, ни, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Бу́дущий, а, е. Будущій. Скарай мене, Боже, в сей вік і в будущий. Лебед. у.
Бу́дущина, ни, ж. = Будучина. К. Кр. 17. К. ХП. 9. Думає…, лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Будча́ний, а, е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатериносл. у.
Будчи́к, ка́, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, бо пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. (Залюбовск.).
Будчи́на, ни, ж. = Будка 2—4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Будько́, ка́, м. Тотъ, который обѣщаетъ, говоря: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. См. Набуватися 3.
Будь-лі. См. бути.
Будя́к, ка́, м. 1) Раст. Чертополохъ,
