Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/153

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я поколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний. а) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. Будячо́к. Чуб. V. 1035, будяче́нько. На городі будяк родит… Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. Будячи́ще.

Будячи́на, ну, ж. = Будяк.

Будячи́ще, ща, м. Ув. отъ будяк.

Будячо́к, чка́, м. Ум. отъ будяк.

Будя́ччя, чя, с. Соб. отъ будяк.

Бу́єн, йна, не. Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. III. 243.

Бужани́на, ни, ж. 1) Копченое свиное мясо. 2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум. Бужани́нка.

Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.

Буждиґа́рня, ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. I. 112.

Бу́жениця, ці, ж. = Бужанина 1. Шух. I. 141, 106.

Бужи́на, ни, ж. = Бужанина.

Буз, зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів як буз. Ном. № 13153. Ум. Бузо́к.

Буза́, зи́, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.

Бузде́рево, ва, с. = Буз. Полт.

Буздига́рня, ні, ж. = Буцегарня.

Бузина́, ни́, ж. Раст. а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. На в-городі бузина коренистая. Чуб. V. 9. б) — я́лова. Sambucus ebulus L. ЗЮЗО. I. 135. в) — черво́на. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. Бузи́нка.

Бузини́на, ни, ж. Одинъ стебель бузины. Ум. Бузини́нка. Виросла бузининка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.

Бузи́нка, ки, ж. Ум. отъ бузина.

Бузи́нник, ка, м. Кисель изъ бузинныхъ ягодъ. Лебед. у. Ум. Бузи́нничок.

Бузино́вий, а, е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.

Бу́зівок, вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.

Бузів'я́, в'я́ти, с. = Бузівок. Побігли з двору бузів'ята. Павлогр. у.

Бу́зімок, мка, м. = Бузівок. Левиц. I. 185.

Бузко́вий, а, е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. I. 75).

Бузлу́к, ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.

Бузни́й, а́, е́. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. Лубен. у. Бузна́ сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.

Бузни́к, ка́, м. Бузиновая заросль. В бузнику чорт живе. Ном. № 316. Ум. Бузничо́к.

Бузни́чний, а, е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь). Чуб. I. 95.

Бузничо́к, чка́, м. Ум. отъ бузник.

Бузо́вка, ки, ж. Потасовка? У нас тут за це бунт: не кладуть податі, а вони правлять, то така бузовка — до бою доходить. ЕЗ. V. 12.

Бузов'я́, я́ти, с. = Бузув'я. Ум. Бузов'я́тко.

Бузо́к, зку, м. Ум. отъ буз. Во многихъ мѣстностяхъ употребляется вмѣсто буз. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому на бузку. Гліб. Ум. Бузо́чок.

Бузува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.

Бузуві́р, ра, м. = Безувір.

Бузуві́рів, рова, ве = Безувірів. Як то ми одно думали про бідних дівчаток та про бузувірових москалів. Кв. (О. 1861. VII. 6).

Бузуві́рка, ки, ж. = Безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.

Бузуві́рний, а, е. = Безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.

Бузув'я́, я́ти, с. = Бузівок. Ум. Бузув'я́тко.

Бузу́н, на́, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи). Радом. у.

Бузьде́рево, ва, с. = Дивдерево. Вх. Пч. I. 10.

Бузькі́в, ко́ва, ве. 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — оге́нь. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.

Бузько́, ка́, м. 1) Аистъ, Ciconia alba. Вх. Пч. I. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 205.