лувалась. Чуб. V. 935. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени. АД. I. 114.
Бусурма́нець и бусурме́нець, нця, м. = Бусурман. К. ЦН. 226.
Бусурма́нити и бусурме́нити, ню, ниш, гл. Басурманить.
Бусурма́нитися и бусурме́нитися, нюся, нишся, гл. Басурманиться.
Бусурма́нський и бусурме́нський, а, е. Басурманскій. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. III. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. I. 113.
Бусурма́нщина и бусурме́нщина, ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Бусурме́н и пр. См. Бусурман и пр.
Бусь! меж. = Бух.
Бусько́, ка́, м. 1) = Бусель. 2) мн. Буськи́. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.
Бусьо́к, ська́, м. = Бусько. Фр. Пр. 128.
Бусьчи́ха, хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Бут, та, м. 1) Молодой зеленый лукъ. 2) Сапогъ. Як будемо мастеро́вать, скажемо сі бути ковать золотими підківками. Pauli. II. 157. 3) Щебень. Желех. 4) Фундаментъ? Хотіли хоча б бут забутить на́ осінь — нехай устоюється, так не прийдеться. Новомоск. у. (Залюбовск.). См. Бутити. 5) мн. Бути́. Родъ игры у мальчиковъ. Желех. Ум. Бу́тик.
Бута́, ти́, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Бута́ти, та́ю, єш, гл. Гордиться, спесивиться, фордыбачить. Бутає, як телі на мотузку. Фр. Пр. 131. Коби не бутав, то би ноги не зламав. Фр. Пр. 131.
Бу́твиння, ня, с. Зелень, которую кладутъ въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Буте́й, те́я, м. = Ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. III. 196.
Бу́тель, тля, м. 1) = Пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = Сулія.
Буте́лька, ки, ж. = Пляшка. Стор. МПр. 72. Ум. Буте́льочка.
Бутелько́вий, а, е. Бутылочный.
Бу́ти, єсьм, єси́, єсть и є, єсьмо́, єсте́, суть, прош.: був, була́, було́, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Єв. Мт. I. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч. 133. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Рудч. Ск. I. 124. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Мет. 439. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Ном. № 741. Не є кому та донести до милого вісти. Гол. III. 391. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Нп. Як би знала, що покине, — була б не любила. Шевч. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Г. Барв. 395. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в бо́ці. Быть въ сторонѣ. Зміев. у. См. ниже: бу́ти в о́ці. 4) — в гніву́ з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. НВолын. у. 5) — в квіту́. Цвѣсти. НВолын. у. 6) — в о́ці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. 7) — за ві́домом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? Каменец. у. 6) — їде́н дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. НВолын. у. 10) Будь ла́ска, будь ла́скав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. Рудч. Ск. II. 151. 11) Будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Канев. у. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Канев. у. Будь-лі де. Желех. Будь-хто. Кто, что нибудь. Вх. Зн. 4. 12) Здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя! Мет. 71.
Бу́тик, ка, м. Ум. отъ бут.
Бу́тин, на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = Бу́тина. Вх. Зн. 5.
Бу́тина, ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ. Шух. I. 37, 173. Вх. Зн. 67.
Бутина́рь, ря, м. Работникъ въ бу́тині, дровосѣкъ. Желех.
Бути́нник, ка, м. = Бутинарь. Желех.
Бути́нок, нка, м. Полусапожекъ, ботинка. Желех. Ум. Бути́ночок.
Бу́тириння, ня, с. Всякій хламъ. Шейк.
Бу́тирь, ря, м. 1) Котомка работника
