дирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок — гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То-же о доставаніи раковъ изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч. О. 1861. XI. 114.
Видира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́дертися, руся, решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубав дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба. О. 1862. V. 82.
Видиха́ння, ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго чосу, — хай Бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Видиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́дихати, хаю, єш, одн. в. ви́дихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Ви́дихнути. См. Видихати.
Види́хувати, хую, єш, гл. = Видиха́ти.
Ви́діл, лу, м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Ви́ділити. См. Виділяти.
Виділо́вий, а, е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію. 2) Членъ комитета, бюро, правленія. Желех.
Виділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́ділити, лю, лиш, гл. Выдѣлять, отдѣлять, отдѣлить.
Ви́діти, джу, диш, гл. Видѣть. Желех.
Ви́дітися, диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. I. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. Ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Ви́дко, нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Ви́длубати, баю, єш, гл. Выковырять.
Ви́дма, ми, ж. Песчаное мѣсто, изъ котораго въ вѣтренную погоду засыпаетъ пескомъ ближайшія поля. Кролевец. у.
Ви́дмухнути, ну, неш, гл. 1) Выдуть. Аф. 327. 2) Быстро выбѣжать, вылетѣть. 3) Выпивать, выпить сразу. Аф. 327.
Видне́нький, видне́сенький, а, е. Ум. отъ ви́дний.
Ви́днечко, нар. Ум. отъ ви́дно.
Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По ви́дному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.
Ви́днити, ню, ниш, гл. Вынуть дно. Гол. I. 90.
Видни́ха, хи, ж. = Видра. Стор. II. 165.
Видні́вка, ки, ж. Бочка, въ которой было вино. Вх. Лем. 397.
Видні́сінький, а, е. Совершенно видный.
Видні́сінько, нар. Совершенно видно, вездѣ видно. Посадіте, рибалоньки, червону калину, ой щоб було виднісінько на всю Україну. Рудч. Чп. 125.
Видні́ти, ні́є, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Ви́дно, нар. = Видко. 1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу. Мет. 6. 2) Видно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Ум. Видне́нько, видне́сенько, ви́днечко. 3) Также: видно́. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові. Гліб.
Виднота́, ти́, ж. Свѣтъ, освѣщеніе; ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. На видноті́. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Ви́добрити, рю, риш, гл. Удобрить. Землю гарно видобрили гноєм. Волч. у.
Ви́довбати. См. Видовбувати.
Видо́вбувати, бую, єш, сов. в. ви́довбати, баю, єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.
Ви́довжити. См. Видовжувати.
Видо́вжувати, жую, єш, сов. в. ви́довжити, жу, жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Видо́вище, ща, с. Зрѣлище. Желех.
Ви́доїти. См. Видоювати.
