Випи́сувати, су́ю, єш, сов. в. ви́писати, шу, шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова.... згорни сей папірець у восьмеро, перев'яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется випи́сувати пропа́сницю. Грин. I. 255, 256. 3) Исключать, исключить изъ списковъ. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. 4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предметъ, посуду и пр. при помощи красокъ, нарѣзокъ и пр. Шух. I. 251, 262, 294. 5) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Вже мені виписана по-над лугом дорога. Нп.
Випи́суватися, суюся, єшся, сов. в. ви́писатися, шуся, шешся, гл. Выписываться, выписаться, уходить, уйти изъ общества. Адже ти не виписувався із запорожців? Шевч. 301.
Ви́пит, ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Ви́питати, ся. См. Випитувати, ся.
Ви́пити. См. Випивати.
Ви́питок, тку, м. Въ выраж.: під ви́питком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).
Випи́тування, ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Випи́тувати, тую, єш, сов. в. ви́питати, таю, єш, гл. Вывѣдывать, вывѣдать разспросами, допрашивать, разспрашивать, разспросить. Все роспитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. I. 48.
Випи́туватися, туюся, єшся, сов. в. ви́питатися, таюся, єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дівки та й ся випитує. Гол. I. 252.
Випиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́пхати, хаю, єш и ви́пхнути, ну, неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Левиц. I. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц.
Випи́хач, ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Ви́підпідьомкатися, каюся, єшся, гл. О перепелкѣ: научиться хорошо кричать. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась. Грин. I. 238.
Випіка́ння, ня, с. Выжиганіе. — оче́й. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441.
Випіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́пекти, чу, чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. Випіка́ти о́чі. Переносно: колоть глаза. Левиц. I. 368.
Випіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́пектися, чуся, чешся, гл. 1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається. Нп. 2) Выжигаться, выжечься.
Випіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́перти, пру, преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й душу випре сю ніч. Міусск. окр.
Випіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́пертися, пруся, прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. Новомоск. у. Чи воно́ вже ви́перлося з півдня? Перешло ли уже за полдень? Харьк. г.
Ви́пірнути, ну, неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води. Харьк. у.
Ви́плавати, ваю, єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Ви́плакати, чу, чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Ви́плакатися, чуся, чешся, гл. Выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.
Ви́плат, ту, м. Уплата, выплата. На виплат гроші роскладати. О. 1862. VII. 88.
Ви́платити, ся. См. Виплачувати, ся.
Випла́чувати, чую, єш, сов. в. ви́платити, чу, тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тіль-
