плакала! Скільки ж я їх виточила! Г. Барв. 364. 2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі. 3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ). Шух. I. 304. 5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу. 6) — брехню́. Врать, соврать. Константиногр. у.
Ви́тратити, ся. См. Витра́чувати, ся.
Ви́тратка, ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого? (Залюб.).
Витра́чувати, чую, єш, сов. в. ви́тратити, чу, тиш, гл. 1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила. 2) Губить, погубить, истребить.
Витра́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́тратитися, чуся, тишся, гл. — з чо́го. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.
Витребе́ньки, ньок и ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Стор. МПр. 66. Ум. Витребе́ньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки. Грин. III. 647.
Витребе́нькувати, кую, єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Витребе́нькуватий, а, е. Прихотливый, капризный.
Витребе́ньочки. Ум. отъ витребе́ньки.
Ви́требити. См. Витребляти.
Витребля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́требити, блю, биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. I. 65. О. 1862. I. 64.
Ви́трибки, ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.
Витрива́л, лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Екат. у. (Залюб.). (Испорченное — интервалъ?
Ви́тривати, ваю, єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Ви́тримати, маю, єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.
Ви́тришкати, каю, єш, гл. 1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить. Зміев. у. 2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав. Зміев. у.
Ви́тришок, ви́тришки. См. Ви́трішок.
Ви́тріпати, паю, єш, гл. Вытрепать.
Витрішкоо́кий, витрішкува́тий, а, е. Пучеглазый.
Ви́трі(и)шок, шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи Ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Ном. № 6602. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: Ви́трі(и)шки їсти, лови́ти, купува́ти, продава́ти. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Котл. НП. 366. Щось люде більш витрішки купують. О. 1862. IX. 67. За перебі́р дасть Бог ви́трішки. Переборчивый ничего не получитъ, только посмотритъ. Ном. № 4619.
Витрішкува́тий, а, е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц.
Витріща́ка, ки, об. 1) Тотъ, кто таращитъ глаза. 2) Задница. Харьк.
Витріща́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́тріщити, щу, щиш, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596. 2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Витріща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. ви́тріщитися, щуся, щишся, гл. 1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку. Ном. № 1307. 2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Ви́трощити, щу, щиш, гл. Перетрощить.
Ви́трудити, джу, диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо. Мир. ХРВ. 75.
Ви́труїти, рую, їш, гл. Вытравить, перетравить.
Ви́трусити, ся. См. Витру́шувати, ся.
Ви́трут, ту, м. Мѣсто, натертое на ногѣ (отъ ходьбы). Вх. Лем. 398.
