Галеня́, ня́ти, с. Галченокъ. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору. Чуб. 1030.
Гале́ра, ри, ж. Гребной корабль, галера. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209.
Гале́рний, а, е и гале́рський, а, е. 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. АД. I. 210. 2) Гале́рна робо́та. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники).
Га́лець, льця и га́лечок, чка, м. Ум. отъ гал.
Гали́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Гладить галом (см.). 2) Спѣшить, торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. III. 25.
Гали́тися, лю́ся, ли́шся, гл. 1) Быть глажену галом. 2) = Галити 2. На бой дивитись всяк галивсь. Котл. Ен. VI. 67.
Га́лицький, а, е. Галицкій. Желех.
Га́лиця, ці, ж. = Галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Га́лич, чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. I. 254.
Галича́нин, на, м. Житель Галиціи. Желех.
Галича́нка, ки, ж. Жительница Галиціи. Желех.
Гали́чи́на, ни́, ж. Галиція.
Галівни́к, ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянутъ паромъ. Каменец. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. См. Галювати 1.
Га́лка, ки, ж. 1) Галка, клуша, corvus monedulus. Ой полети, полети, да чорная галко, да на Дін риби їсти! Мак. (1834). 128. Чорний, як галка. Ном. № 13152. 2) Небольшой шаръ, шарикъ. Стоїть палка, на їй галка. Ном. стр. 296. Га́лки кла́сти, ки́дати. Баллотировать шарами. Каменец. у. 3) Мушка́тна га́лка. Мускатный орѣхъ. 4) Родъ хороводной весенней игры. Маркев. 73. Ум. Га́лонька, га́лочка.
Га́лман, на, м. Бранное слово для мужчины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Га́лманка, ки, ж. Бранное слово для женщины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Га́ло, ла, с. 1) Шаръ. 2) Стекляный шаръ для глаженья. Полт. 3) Круглая поляна въ лѣсу. НВолын. у. 4) Круглое пространство на озерѣ, незаросшее водорослями. НВолын. у. 5) Лѣсное озеро. НВолын. у. См. Гал.
Гало́н, на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони. Нп.
Га́лонька, ки, ж. 1) Ум. отъ га́лка. 2) Ласкательное слово для женщины. Спасибі тобі, Марусенько, галонько. МВ. II. 124.
Га́лочка, ки, ж. Ум. отъ га́лка. 2) = Галонька 2.
Галу́-балу́, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу́-балу́, а свині в ріпі. Ном. № 12948.
Галу́за, зи, ж. Вѣтвь. Гол. I. 206. Ум. Галу́зка. Ном. № 1045; Галу́зонька. Є у лісі галузонька. Гол. I. 206.
Галу́ззя, зя, с. соб. Вѣтви.
Галу́зитися, жуся, зишся, гл. Вѣтвиться.
Галу́зка, ки, ж. Ум. отъ галу́за.
Галу́зонька, ки, ж. Ум. отъ галу́за.
Га́лу́зь, зі, ж. = Галуза.
Галу́н, ну́, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. Ум. Галуне́ць, галу́нчик. Аф. 354.
Галуни́на, ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці. ЕЗ. V. 92.
Галу́нити, ню, ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Чуб. III. 15. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці. Черниг. у.
Галу́нка, ки, ж. = Крашанка. МУЕ. I. 171. КС. 1891. V. 191.
Галуно́вий, а, е. Квасцевый.
Галу́нчик, ка, м. Ум. отъ галун.
Га́лух, ха, м. Нѣсколько галушекъ, слѣпившихся вмѣстѣ? Галушку галух іззів. Грин. I. 233.
Галу́ха, хи, ж. Большая галушка.
Галу́шечка, ки, ж. Ум. отъ галушка.
Галу́шище, щі, ж. Ув. отъ галушка.
Галу́шка, ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. Рі́зані галушки́, рва́ні галушки́, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. Ум. Галу́шечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. III. 421.
Галу́шник, ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
