Гли́бше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. Ум. Глибоче́нько.
Гли́боч, чі, ж. = Глибочиня. Нема глибочі на цій річці. НВолын. у.
Глибоче́нний, а, е. Черезвычайно глубокій. Св. Л. 213. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно. ЗОЮР. I. 311.
Глибоче́нь, ні́, ж. = Глибочиня.
Глибоче́нький, а, е. Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Глибоче́нько, нар. Ум. отъ глибоко.
Глибочиня́, ні́, и глибочі́нь, ні́, ж. Глубина.
Гли́бшати, шаю, єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. I. 450.
Гли́бше, нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. Гли́бшенько. Все глибшенько пірнає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109).
Гли́бший, а, е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Гли́ва, ви, ж. 1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Грибъ на деревѣ, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Гли́вий, а, е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. I. 14. Гливий кінь. НВолын. у.
Глида́ти, да́ю, єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Гли́жа, жі, ж. Обрывъ, подрытый водою. Переяслав. у.
Гли́жка, ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. Гли́жечка.
Гли́зявий, а, е. Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Кіев. у. Глизявий хліб. Міус. окр.
Гли́мання, ня, с. Глотаніе, жадное проглатываніе.
Гли́ма́ти, ма́ю, єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859.
Гли́мнути, мну, неш, гл. = Глипнути. Як глимне він на мене, то аж холод по за шкурою ходить. Ном. № 3403.
Гли́на, ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ном. № 3773. Ум. Гли́нка.
Глине́ць, нця́, м. Аллюминій. Желех.
Глини́на, ни, ж. Частица глины. Константиногр. у.
Гли́нище, ща, с. Мѣсто, яма, откуда берутъ глину, глинница. Левиц. I. 103.
Гли́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Глину́ти, ну́, не́ш, гл. Глотнуть, проглотить. (Змій) прилетить, тебе глине. Чуб. II. 173.
Гли́няний, а, е. Глиняный. Шевч. 437.
Гли́няник, ка, м. Горшокъ для глины. НВолын. у. Два щербаті глиняники. Левиц. I. 2. 2) = Глинище. НВолын. у.
Глиня́нка, ки, ж. = Глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Гли́нястий, а, е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. I. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.
Глип! меж., выражающее раскрываніе глазъ, взглядъ. А в церкву як увійду, то тільки глип-глип на мене; очі тії як стріли проймають. Г. Барв. 120.
Гли́пання, ня, с. = Лу́пання.
Гли́пати, паю, єш, гл. = Лу́пати. Галиц. Угор. За обід посядемо, — так і глипа на всіх, як хто ложку до рота несе. Г. Барв. 93.
Гли́піти, плю, пиш, гл. = Глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Гли́пнути, ну, неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. I. 25.
Глист, та́, м. Глиста.
Гли́ста, ти, ж. 1) = Глист. Мил. М. 86. 2) Дождевой червь, Lumbricus terrestris. Вх. Лем. 403.
Гли́стник, ка, м. 1) Цытварное сѣмя, сѣмя раст. Artemisia Sieberi Bess или Artemisia vahliana Kostel. 2) Раст. Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Глистю́к, ка́, м. = Глист. Левиц. Пов. 366.
Глистя́к, ка́, м. Раст. Solanum dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. См. Глистник.
Глистя́нка, ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ. Азов. море. (Стрижев.).
Глита́й, тая́, м. Міроѣдъ, кулакъ.
Глита́ння, ня, с. Глотаніе.
Глита́ти, та́ю, єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. I. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.
Глитну́ти, тну́, не́ш, гл. Однокр. отъ глитати. Глотнуть.
Глица́рь, ря́, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ. Черниг. у.
