Горо́ховий, а, е. Гороховый. Сунеться, мов горохова копиця. Ном. № 8635.
Горохови́на, ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Горо́хуватий, а, е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. I. 194. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.
Горо́х'яний, а, е = Гороховий. Грин. III. 301.
Гороши́на, ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. III. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).
Гороші́ння, ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. I. 225.
Горо́шковий, а, е. О рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ. КС. 1893. V. 282.
Горо́шковатий, а, е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.
Горо́шок, шку, м. Ум. отъ горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст. а) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. I. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. I. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. I. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) — ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. То же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. ЗЮЗО. I. 141, — потєчий. Шух. I. 22; з) — гороби́ний. См. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Родъ игры.
Горо́ю, нар. По горѣ. Їхати горою. Не купаються дівчата, обходять горою. Шевч. 24.
Горсе́т, та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети. Левиц. I. 10.
Го́рстка, ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.
Горта́нка, ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Горта́нь, ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити. К. ЧР. 126.
Горува́тий, а, е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Горува́то, нар. Гористо. Новомоск. у.
Гору́нка, ки, ж. Раст. а) Brassica Napus L. ЗЮЗО. I. 114; б) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.
Горупа́, пи́, ж. = Свиріпа. НВолын. у.
Горчи́ця, ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) — польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. ЗЮЗО. I. 136. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa. ЗЮЗО. I. 114.
Го́ршє́, шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. I. 284.
Горшкови́й, а́, е́. Горшечный. Глина горшкова. Вас. 177.
Горшкодра́й, дра́я, м. Починяющій горшокъ, стягивая его проволокой, обыкновенно — бродячій мастеръ. Фр. Пр. 138.
Горшкола́т, та, м. Починяющій горшки. НВолын. у. См. Горшкодрай.
Горшколі́п, па, м. = Гончарь. Черном.
Го́рщик, ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ном. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Горщи́ще, ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Горщі́вка, ки, ж. Желтоватая глина, идущая на выдѣлку горшковъ. Шух. I. 260.
Горщо́к, шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ном. Ум. Горще́чок.
Горща́, ща́ти, с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. Скида́ти горща́. Ставить сухія банки. Ум. Горща́тко.
Горюва́льник, ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Горюва́льниця, ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Горюва́ння, ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Горюва́ти, рю́ю, єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та вже ж мені докучило в світі горюючи. Нп. Употребляется возвратная форма безлично: го-
