та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Гурто́к, тка́, м. Ум. отъ гурт.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом заспівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Гуртопра́в, ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Гуртопра́вця, ці, м. = Гуртоправ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гуртува́ти, ту́ю, єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Гурча́ння, ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Гурча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Лукаш. 81. Дощ гурчить. МВ. II. 187. 2) Ворковать. На церкві голуб гу́рче. Гол. IV. 438. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будеш гурчати, поки світа. Гн. I. 69. 4) О свиньѣ: имѣть случку. Угор.
Гуса́к, ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Нп. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Гусако́вий, а, е. Относящійся, принадлежащій гусакʼу 1. Гусакове пір'я.
Гуса́р, ра, м. 1) Гусаръ. Чуб. V. 426. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Гуса́рин, на, м. Гусаръ. Не вернувся із походу гусарин-москаль. Шевч. 487.
Гуса́рка, ки, ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Родъ теплой женской кофты. Славяносерб. у.
Гуса́рський, а, е. Гусарскій. Левиц. Пов. 147.
Гуса́рь, ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Гусачо́к, чка́, м. Ум. отъ гусак.
Гу́саш, ша, м. = Сороківець. Желех. Гол. III. 431.
Гу́севки, вок, ж. мн. Гусельки. Гол. II. 57. АД. I. 36.
Гусевни́ця, ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ гусли. Гусовки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57.
Гу́сельниця, ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Гу́сельня, ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Гу́сениця, ці, ж. = Гусельниця.
Гу́сень, ні, ж, соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.
Гусеня́, ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Гу́си. См. Гусь.
Гуси́мець, мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Гуси́нець, нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123. См. Гусятник.
Гу́сівки, вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає. АД. I. 38.
Гу́сій, я, є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L. Вх. Уг. 234.
Гусір, ра, м. = Гусяр. Вх. Пч. I. 14.
Гу́ска, ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. I. 98. Гуска соли. Шух. I. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. III. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129. См. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Гу́сла и гу́слі, сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. III. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. III. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. I. 37.
Гу́слянка, ки, ж. Сладкое молоко, сваренное, а потомъ скисшее. Гн. II. 221. Шух. I. 141, 109. См. Ряжанка. ЕЗ. V. 43.
Гусля́р, ра́, м. Играющій на гусляхъ, гусляръ.
Гусля́ти, ля́ю, єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
