Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/406

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сап'яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи. ЗОЮР. I. 175.

II. Да́ха, хи, об. = Давець. Коли даха, так будеш і взяха. Ном. № 10650.

Да́харь, ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.

Дахови́й, а́, е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.

Да́хто, мѣст. Кто нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят.... МУЕ. III. 57.

Да́ча, чі, ж. = Данина. „Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!“ — „Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем.  АД. II. 9.

Да́чка, ки, ж. Денежный сборъ, податной сборъ. Шух. I. 51.

Даша́, ші́, ж. Большое рядно (см.). Борз. у.

Даши́ти, шу́, ши́ш, гл. Крыть кровлю.

Дашо́к, шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ (ˆ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.

Да́що, мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. III. 55.

Да́як, нар. Какъ нибудь. Вх. Лем. 409.

Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.

Дбайли́вий, а, е = Дбалий. Борз. у.

Дба́лий, а, е. Рачительный, старательный, заботливый. А тим часом у дбалої господині-паніматки вже й обід постиг. Левиц. I. 174.

Дба́лість, лости, ж. Рачительность, старательность, заботливость.

Дба́ло, нар. Рачительно, старательно, заботливо.

Дба́ння, ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.

Дба́ти, дба́ю, дба́єш, гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи́ християнські утікайте. ЗОЮР. I. 213. Добрий пан: ні б'є, ні лає, та нічим і не дбає. Ном. Панове молодці! Добре дбайте: собі гетьмана наставляйте, бо я стар, болію, більше гетьманом не здолію. Макс. (1849). 78. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 2) Обращать вниманіе. Знаємо, що не дбаєш ні про кого, бо не дивишся на лице людей. Єв. Мр. XII. 14. 3) Пріобрѣтать. У їх доля дбає, а сироті треба самому придбать. Шевч. 133. Коли місяць май, кождий собі дбай. Ном. № 448. 4) Ду́мку дба́ти. Держать на умѣ, на мысли, измышлять. Сидить Сава, листи пише, Сава думку дбає, ой вже Сава, та пан Сава гадку замишляє. Чуб. V 965.

Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себѣ, обращать на себя вниманіе. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається. Чуб. V. 591.

Дба́ха, хи, об. Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.

Дбач, ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.

Дба́чка, ки, ж. Пріобрѣтательница, рачительница.

Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кінці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Чуб. III. 41. Винного двома батогами не б'ють. Ном. № 7474. Ой плавало дві утінки да під млинком. Чуб. Не годиться дві шапки надівать на голову. Чуб. См. Дві.

Двадньо́вий, а, е. Двухдневный. НВолынск. у.

Два́дцятеро, чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Чуб. II. 36. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Кв. Пов. Ум. Двадцяті́рко.

Двадця́тий, а, е, чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. I. 61.

Двадцяті́рко, чис. Ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.

Двадця́тка, ки, ж. 1) Двадцать, два десятка чего либо. Вас. 150. 2) Гривенникъ ( = 20 грошей). Подольск. и Волынск. губ. 3) Полотно въ двадцать пасмъ. 4) Рыболовная сѣть, въ ¼ арш. которой помѣщается 20 ячей и въ длину, и въ ширину. Вас. 187.

Двадця́тник, ка, м. Двадцать пасмъ.

Двадця́ток, тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало. Млр. л. сб.

Два́дцять, ти́, чис. Двадцать. Два́дцять