Деревля́нка, ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Деревни́к, ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. I. 20. Achillea. Шух. I. 20. — білий. = Деревій. Шух. I. 21.
Дере́вня, ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!… — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150. 3) Деревянный домъ. Гол. I. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. Мет. 281. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Каменец. у. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.
Де́рево, ва, с. Дерево. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4076. На один раз не зітнеш дерева. Ном. № 5585. Де́рево загна́ти. Занозить занозу. Харьк. г. Бо́же де́рево = Біждерево. Вх. Пч. I. 8. Серде́шне де́рево. = Сердешник 1. Шух. I. 76. Ум. Дере́вце, дереви́ченько, дере́вонько. Грин. III. 185. АД. I. 38. Грин. III. 10.
Деревоклю́й, клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Дере́вце, ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. См. Гільце.
Дерев'я́ка, ки, ж. 1) Отдѣльное дерево. Уночі щось переносило луччі дерев'я у Антонів сад, уже одна тілько дерев'яка осталась. Чуб. II. 424. 2) Кусокъ дерева, полѣно. Ум. Дерев'я́чка.
Дерев'яни́й, а́, е́. 1) Деревянный. К. ЧР. 81. Дерев'яна стіна. Ком. II. 52. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я. Чуб. V. 1135.
Дерев'я́ник, ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Уг. 236.
Дерев'я́ниця, ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Дерев'яні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Деревянѣть. 2) Твердѣть, дѣлаться нечувствительнымъ, коченѣть. Вона почула, що дерев'яніє, холоне, що мороз розливається по всьому тілі. Левиц. I. 496.
Дерев'я́нка, ки, ж. 1) Деревишка. Сиканки мчуть, дерев'янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю: Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев'янку. Хата. 121.
Дерев'я́чка, ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Дерев'я́ччя, чя, с. соб. Деревья. Жел.
Дереґува́тий, а, е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате. Луб. у. Слов. Д. Эварн.
Дереза́, зи́, ж. 1) Раст. а) Caragana frutescens. б) Lycium barbarum. в) Lycopodium clavatum. ЗЮЗО. I. 115, 127. А піди лишень наріж дерези на мітли. Черном. 2) Назойливый человѣкъ. Липне як дереза. Росплакалось дитя як дереза. 3) Ссора. Дереза в хату вкинулась. НВолынск. у. Ум. Дере́зка, дере́зонька.
Дерези́на, ни, ж. Одинъ экземпляръ дерези.
Дере́зка, ки, ж. Ум. отъ дереза.
Дерезо́вий, а, е. Изъ дерез′ы, свойственный дерез′ѣ.
Дере́зонька, ки, ж. Ум. отъ дереза.
Де́рен, рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Дере́н, ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula. Могилев. у.
Дерені́вка, ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Дере́нка, ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Деренча́ння, ня, с. Дребезжаніе.
Деренча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Деренчли́вий, а, е. Дребезжащій.
Деренькота́ти, кочу́, чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Каменец. у.
Дереня́к, ку́, м. = Деренівка. Могилев. у.
Де́рес, су, м. Раст. Горецъ, Polygonum.
Дересень, сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. I. 12.
Дересо́вий, а, е. Изъ растенія горецъ.
Дереси́на, ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Дере́ча, чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
