шини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Чуб. III. 111. Че́рез цілі́сінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. День-де́нички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. Що в Бо́га день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. III. 163. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (см.). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. VIII. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Укороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. На деньки́. Поденно. Шух. I. 173.
Депута́т, та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. I. 184.
Дер! меж. 1) Для выраженія звука, происходящаго во время разрыванія ткани. Дер-р-р! поли у шляфрока як не було. Стор. I. 236. Также для выраженія звука отъ царапанія по твердому тѣлу. Дер-дер до діда в двері. Баба прокинулась: діду, діду, щось до нас у двері шкряботить. Дід вийшов, коли то ведмідь. Рудч. Ск. II. 15. 2) Крикъ коростеля. Деркач кричить: дер-дер! Грин. II. 313.
Де́рба, би, ж. Дернъ.
Де́рбання, ня, с. Сниманіе дерна.
Де́рбати, баю, єш, гл. Снимать дернъ.
Дерби́на, ни, ж. Кусокъ дерна.
Дербо́вий, а, е. Дерновый.
Дербува́ти, бу́ю, бу́єш, гл. = Дербати.
Де́рво, ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Де́рга, ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. III. 30.
Де́ргавка, ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. I. 69.
Де́ргальна щі́тка, ки, ж. Щетка круглой формы съ желѣзными зубьями для предварительнаго расчесыванія пеньки. НВолын. у.
Де́ргання, ня, с. 1) Выдергиваніе. 2) Расчесываніе пеньки. Kolb. I. 69.
Дерга́р, ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мо́тузи. Каменец. у.
Де́ргати, гаю, єш, гл. Дергать.
Дергі́вка, ки, ж. = Дергавка. Шух. I. 147.
Дергону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Дер-де́р, ру, м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой. Маркев. 76.
Дерева́ч, ча́, м. 1) Насѣк.: а) Дровосѣкъ, скрипунъ, Cerambyx. Вх. Зн. I. 5. б) Hylotrupes bajulus. Вх. Пч. I. 6. 2) Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Деревені́ти, ні́ю, єш, гл. = Дерев'яніти.
Деревенька, ки, ж. Ум. отъ деревня.
Дереви́на, ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!… Вже б таки деревини з корінням не вирвало. К. Оп. 81. Неродюча деревина. О. 1861. XI. Св. 66. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. Рудч. Ск. II. 38. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити? О. 1862. III. 35.
Дереви́ченько, ка, с. Ум. отъ дерево.
Дереви́ще, ща, с. = Дубовина. Вх. Зн. 14.
Дереві́й, ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. См. Бождеревок.
Дереві́йний, а, е. Относящійся къ деревію.
Дереві́нь, ні, ж. Деревянныя части въ плугѣ. Каменец. у. См. Деревня 4.
Дере́вля́, лі, ж. = Деревня 2.
Деревля́ний, а, е = Дерев'яний.
