Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Ди́шельний, а, е. Дышельный.
Дишка́нт, ту, м. Дискантъ.
Дишкула́, ли, ж. = Дишкант.
Дишлеви́й, а, е = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Дия́вол, ла, м. Дьяволъ. А в третій день Христос із труни устав і нам жизнь вічну дарував і сам диявол посоромлений став. Чуб. III. 25.
Дияволе́нний, а, е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Дия́волів, ова, ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною. Черкас. у.
Дия́вольський, а, е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. I. 3.
Дия́кон, на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Дияме́нт, ту, м. = Діамант.
Діама́нт, ту, м. Алмазъ. Ум. Діама́нтик.
Діама́нтовий, а, е. Алмазный.
Діб, доби́, ж. 1) Время, пора. А молодиця наша саме у цю діб.... постерегла злодія. Кіев. г. Тепер нічна діб, — не дорого збиться з шляху. Кіев. г. Вже оця діб береться, мало не північ, а його й досі нема. Кіев. г. На вся́ку діб. Во всякое время. 2) Возрастъ, лѣта. Сей чоловік у вашу діб. Этотъ человѣкъ вашихъ лѣтъ. Лебедин. у. Коли старий чоловік, — буде мені батьком; коли середній, — буде мені братом, а коли у мою діб, — буде мені милий. Мнж. 51. См. Доба.
Дібрі́вка, дібрі́вонька, ки, ж. Ум. отъ діброва.
Дібро́ва, ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Бал. 28. Ум. Дібрі́вка, дібрі́вонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.
Дібро́вистий, а, е. Богатый дубравами.
Дібро́вний, а, е. Дубравный, относящійся къ дубравѣ.
Ді́ва, ви, ж. Дѣва. Послав Бог ангела до діви. Єв. Л. I. 27. Вибрав діву чорнобриву. Мет. 171. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Шиєш, дівонько? — Шию. — А пороти скоро будеш? — Тільки ниточки дошию. Ном. № 10435. Виляй — не виляй, молодая дівочко, виляй — не виляй, по рушничку давай. Мет. Ув. Діва́ка, діва́ха. Дівака здорова. Зміев. у.
Діва́сенька, ки, ж. Ум. отъ дівася.
Діва́ся, сі, ж. Ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Діва́ти, ва́ю, єш. Сов. в. ді́ти, ді́ну, ді́неш, гл. Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у.
Діва́тися, ва́юся, єшся. Сов. в. ді́тися, нуся, нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? Шевч. 87. А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Млр. л. сб. 134. Великий світ, та нема де дітися. Hoc. № 2101. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
Діва́ха, хи, ж. Ув. отъ діва.
Діве́нна, ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Лв. 102. См. Гадинник.
Ді́вер, ра, и ді́верь, ря, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Діверів, рева, ве. Принадлежащій деверю, девернинъ.
Ді́верка, ки, ж. Жена деверя.
Ді́верко, ка, м. Ум. отъ дівер.
Дівина, ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
Дівин-вечір, чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Діви́ця, ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Діви́ч-вечір, чора, м. Дѣвичникъ. Чуб. 99. КС. 1883. II. 372. Невеселий дівич-вечір у нашої молодої. МВ. I. 41.
Дівич-вечіро́вий, а, е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. III. 479.
Ді́ви́ще, щі, ж. = Дівчище. Желех.
Ді́вка, ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна
