дола́годити, джу, диш, гл. Оканчивать, окончить починять что, долаживать, доладить. Чи ти скоро долагодиш воза?
Дола́джувати, джую, єш, сов. в. дола́дити, джу, диш, гл. = Долагоджувати.
Дола́дне. См. Доладно.
Дола́дній, я, є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада. Гліб. 52.
Дола́дно, дола́дне, нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Дещо. 9. Отак буде доладній. НВолын. у.
Доладу́, нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. I. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Дола́жувати, жую, єш, гл. = Доладжувати.
Дола́зити, ла́жу, зиш, сов. в. долі́зти, зу, зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Дола́пати. См. Долапувати.
Дола́пувати, пую, єш, сов. в. дола́пати, паю, єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.
Дола́сити, ся = Доласувати, ся.
Дола́сувати, сую, єш, гл. Долакомиться.
Дола́суватися, суююся, єшся, гл. Долакомиться.
Долата́ти. См. Долатувати.
Долата́тися, та́юся, єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Дола́тувати, тую, єш, сов. в. долата́ти, та́ю, єш, гл. Дочинивать, дочинить, оканчивать, окончить нашиваніе заплатъ. Долатати кожуха. Лубен. у.
Долега́ти, га́ю, єш, гл. 1) Донимать, досаждать. См. долігати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сина. Черном.
Доле́гливий, а, е. Донимающій, настойчивый. См. долігливий.
Доле́гливість, вости, ж. Досада, непріятность.
Доле́жати, ся. См. Долежувати, ся.
Доле́жка, ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Доле́жування, ня, с. Долеживаніе.
Доле́жувати, жую, єш, сов. в. доле́жати, жу, жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Доле́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. доле́жатися, жуся, жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Доле́мзати, заю, єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас. Богодух. у.
До́ленька, до́лечка, ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Долеті́ти. См. Долітати.
Долива́ння, ня, с. Доливаніе.
Долива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доли́ти, доллю́, ллє́ш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. Ном. № 11449. А моторна господиня кухлів доливає. К. Досв. 113.
Долива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доли́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
Долига́тися, гаюся, єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Долиза́ти, ся. См. Долизувати, ся.
Доли́зувати, зую, єш, сов. в. долиза́ти, жу́, жеш, гл. Долизывать, долизать.
Доли́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. долиза́тися, жу́ся, жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Доли́на, ни, ж. Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. III. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73. Ум. Доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. I. 89. Мет. 79. Шевч. 262.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, а, е. Низменный.
Доли́нка, ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Долинкува́тий, а, е = Долинистий.
