Аляр, ру, м. Крикъ, шумъ. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.
Амба́р, ру и Амба́рь, ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. I. 106.
Амби́тний и амбі́тний, а, е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Амби́ція и Амбіція, ції, ж. Амбиція, тщеславіе. Желех.
Амбо́н, на и ну, м. и амбо́на, ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.
Амбро́сити, ро́шу, сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити». Ном. № 4007.
Аме́рика, ки, ж. Америка. Ком. I. 54. В Америці, коли правда тому, що пишуть, і вчені люде, і пани не цураються роботи. Левиц. I. 166.
Америка́нець, нця, м. Американецъ. Американець Франклін первий показав, що грім буває од громовини. Ком. II. 66.
Америка́нка, ки, ж. 1) Американка. 2) Порода картофеля. МУЕ. I. 101.
Америка́нський, а, е. Американскій. Висіли гирлянди з ліян… американських. Левиц. I. 508.
Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
Амуни́ція, ції и амуни́ця, ці, ж. = Муниція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. I. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
А́мфора, ри, ж. Амфора, родъ греческаго и римскаго кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.
Анало́й, ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.
Ана́хтема, ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Ана́хтемський, а, е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. Мпр. 43.
Анаці́я, ції, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
А́нгел, а́нгол, ла и а́нгель, ля, м. = Янгол. Рудч. Ск. I. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. III. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
А́нгельський и а́нгольський, а, е. = Янгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. III. 355.
Ангеля́ и анголя́, ля́ти, с. = Янголя. Ум. Анге(о)ля́тко. Желех. Анге(о)ляточко.
Ангеля́н, на, м. = Англієць. Закр.
Ангеля́нець, нця, м. = Англієць. Закр.
Ангеля́нка, ки, ж. Англичанка.
Ангеля́нський, а, е. Англійскій. В каптанах ангелянського сукна дорогого. О. 1862. II. 56.
Англі́єць, лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.
Англі́йський, а, е. = Ангелянський. Желех.
А́нглія, лії, ж. Англія. То було в Анґлії. Гн. I. 47.
Андара́к, ка, м. Родъ юбки у полѣсскихъ женщинъ изъ полосатой шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429.
А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Андрієць, йця, м. Раст. Delphinium Ajacis. Вх. Пч. II. 31.
Андрія́к, ка, м. Опіумъ. Щоб дитина заснула, треба їй дати андріяк у молоці — воно темне та неначе маком пахне; беруть його у аптеці. Кіев.
Ані! сз. См. союзъ А.
Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Анке́р(ь) и анки́р, ру (рю), м. = Алькир. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. I. 126.
Ано́ и Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́-лем било синоє море. Гол. II. 5.
Анта́ба, би, ж. Рукоять, рукоятка, руч-
