V. 12. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Шевч. 306. Іди ж хутчій, не бався. О. 1861. III. Г.-Арт. 84. Не бавмося, та ходімо швидче додому. Канев. у.
Баві́ння, ня, с. Медленность, мѣшканіе. Левч. 69. См. ба́влення.
I Ба́вка, ки, ж. Развлеченіе. Желех.
II Ба́вка, ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей рѣки. Вх. Зн. 1. См. балка.
Ба́влення, ня, с. 1) Забава, развлеченіе. 2) Промедленіе, мѣшканіе. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві. Черк. у.
Ба́вна, ни, ж. = Бавовна. Желех.
Ба́вний, а, е. 1) Требующій много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Ба́вниця, ці, ж. Красныя шерстяныя нитки, красный гарусъ. Kolb. I. 38.
Ба́вно, нар. Медленно, медлительно.
Бавня́ний, а, е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Ба́вовна, ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. АД. I. 250.
Ба́вовник, ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Бавовня́ний, а, е. = Бавняний.
Бавовня́нка, ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Ба́войка, ки, ж. См. Бава.
Ба́волна, ни, ж., баволня́ний, а, е = Бабовна, бавовняний.
Ба́вуна, ни, ж., бавуня́ний, а, е = Бавовна, бавовняний. Шейк.
Багаме́л, лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Бага́т, та, те. Кр. форма отъ Багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Ном. № 1372. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав. Грин. III. 254.
Бага́т-вечір, чора, м. Канунъ Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. II. 83.
Багате́нний, а, е. Очень богатый. Желех.
Багате́нький, а, е. Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Багате́нько и бага́течко, нар. Ум. отъ багато. Довольно много.
Бага́ти, бажу, жиш, гл. = Бажати. Желех.
Бага́тий, а, е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. Багатий на що́. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий… — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. I. 170. Бага́тий на сло́во. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) Бага́тий ве́чір, —та кутя́ =Багат-вечір. Чуб. III. 262. ХС. I. 79. Ум. Багатенький.
Багатиня́, ні́, м. Богачъ. Чуб. II. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Константиногр. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.
Багатире́вий, а, е. Полн. фор. = Багатирів.
Багатирів, рева, ве. Принадлежащій богачу. Бажав годуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого. Ев. Л. XVI. 21. Багатире́ва. Жена богача. Умер багатирь… Багатирева перебралась ув одну хату. Рудч. Ск. II. 148.
Багати́рство, ва, с. Богатство. Нехай йому з його багатирством! Мир. Пов. I. 158 б.
Багати́рський, а, е. 1) = Багатирів. Г. Барв. 189. 2) Богатырскій. Та згинь! не хочу покаляти честь багатирськую свою. Котл. Ен. 231.
Багати́рь, ря́, м. 1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. II. 21. Багатир був! Що́ було в його поля, худоби, що́ всякого добра! МВ. I. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл. 2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як
