Александр цареві Пору давав із військом добру хльору… Котл. Ен.
Багати́рька, ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті. Чуб.
Багати́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Обогащаться. К. ХП. 46. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
Багаті́ння, ня, с. Обогащеніе.
Багаті́ти, тію, єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти. Чуб. V. 1048.
Багаті́йшати и багаті́шати, шаю, єш, гл. = Багаті́ти.
Бага́то, нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Ев. Мр. I. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. III. 402. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Нп. Ум. Багате́нько.
Багатоли́стий, а, е. Густолиственный. Тропічнії ліси з багатолистими деревами. Щог. Сл. 5.
Бага́тство, ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Бага́ття, тя, с. 1) Огонь. Крешіть, дядьку, багаття! Велів багаття розводить… казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горящіе угли. 3) Костеръ. Наймит роспалив багаття, повісив на вагани казанок і почав варити куліш. Левиц. Пов. 109.
Бага́тшати, шаю, єш, гл. = Багатіти.
Бага́тший, а, е. Сравн. ст. отъ бага́тий, то-же, что и багаті́ший. Не по правді, молодий козаче, зо мною живеш: до багатшої, та до паганшої що-вечора йдеш. Чуб. V. 396.
Бага́тшити, шу, шиш, гл. Обогащать. Багатого скрізь багатшуть. Грин. I. 232.
Багатю́щий, а, е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Бага́цтво, ва, с. = Багатство. Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово. Ев. Мр. IV. 69. Пошли ж, Боже, нашим молодим щастя і багацтва. Шевч. 290. Багацтво дочасне, а лихо довічне. Ном. № 1450.
Бага́цький, а, е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. Поез. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.
Бага́цько, нар. = Багато. У Бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. I. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. III. 244.
Бага́ч, ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. I. 151.
Багачі́в, че́ва, ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Бага́чка, ки, ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. I. 122.
Багачня́, ні́, м. = Багатиня. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Бага́ччати, ччаю, єш, гл. = Багатшати.
Бага́ччий, а, е. = Бага́тший. Зробився ще багаччим од брата. Чуб. I. 217. Багачча од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Багва́, ви́, ж. Болотистая низменность, топь. Кіев.
Багдаль, (лю? м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158.
Баглаї́, ї́в, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. Ном. № 10939. То же: баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть празднымъ,
