занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Ба́блятися, ляюся, єшся, гл. Копаться руками въ чемъ-либо жидкомъ, мягкомъ, напр. въ тѣстѣ; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Левиц. КС. 111. См. бабратися.
Бабни́к, ка́, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. См. баба 21. 2) = Бабинець. Подольск. г. Шейк.
Бабоду́р, ра, м. Волокита, ловеласъ. Левч. 14. См. бабі́й 1.
Ба́бойка, ки, ж. Ум. отъ баба.
Баболю́б, ба, м. = Бабій 1. КС. 1883. XI. 502.
Бабони́ти, ню́, ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Ба́бонька, ки, ж. Ум. отъ баба.
Бабо́та, ти, ж. соб. Бабье. Волч. у.
Ба́бочка, ки, ж. Ум. отъ баба.
Ба́брання, ня, с. Занятіе грязной работой, пачкотня. Остогидло мені оце бабрання коло хати.
Ба́брати, раю, єш, гл. Пачкать, марать. Вх. Лем. 389. Не бабрай руками!
Ба́братися, раюся, єшся, гл. Копаться въ нечистотѣ, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? См. ба́блятися.
Бабри́ська, ки, ж. Насѣк. = Сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Ба́брош, ша, м. Пачкунъ. Угор.
Бабру́ля, лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Бабру́н, на, м. = Бабриська. Вх. Пч. II. 26.
Бабру́на, ни, бабру́нька, ки, ж. = Бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. Бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Ба́бство, ва, с. соб. Бабье. См. бабо́та. Тут уже баби як попали мене въ свої лапи… Коли б не Божий чоловік, то довелось би з нудьги пропасти між плаксивим бабством. К. ЧР. 238.
Ба́бський, а, е. 1) Бабій, бабскій. Це бабське діло. 2) Ба́бські забубо́ни. Различныя примѣты, обычаи и пр., соблюдаемые женщинами въ ихъ хозяйственныхъ и др. дѣлахъ. Ном. № 253 и слѣд. 3) Ба́бське літо = Бабине літо. 4) Бабські про́води. Понедѣльникъ Ѳоминой недѣли, когда поминаютъ усопшихъ однѣ бабы. Чуб. III. 29. 5) Ба́бські свя́та. Народные праздники, празднуемые исключительно женщинами. О. 1861. XI. Св. 59.
Бабува́ти, бу́ю, єш, гл. = Ба́бити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Бабу́нечка, ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Бабу́ня, ні, ж. Ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Чуб. II. 313. Ум. Бабунечка.
Бабу́сенька, бабу́сечка, ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Бабу́син, на, не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
Бабу́ся, сі, ж. Ум. отъ баба. Бабушка. Ум. Бабусенька, бабусечка.
Бабуха́тий, а, е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Бабча́р, ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. См. Бабка 8. Желех. Шух. I. 169.
Ба́бчин, на, не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Бабчу́к, ка́, м. Раст. Amygdalus nanna Б. ЗЮЗО. I. 111.
Баб'ю́к, ка́, м. = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.
Ба́ва, ви, ж. Встрѣчено только уменьш. отъ этого слова: ба́войка. Употреблено въ значеніи: гостепріимная хозяйка, задерживающая гостей: Ой буде ж нам ся, буде: забавили нас люде, забавила нас бавойка — Ганнусина матінойка при п'яній горілойці, при любій розмовойці. Pauli. I. 84.
Ба́вина, ни, ж. = Ба́вовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Ба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. I. 25.
Ба́витися, влюся, вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. МВ. II. 33. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті… — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. Чуб. III. 39. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Чуб.
