Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/754

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

пами. К. Псалт. 150. Там гори… кам'янисті. Грин. III. 482.

Кам'яни́ці, ни́ць, ж. мн. = Камениця 2.

Кам'яни́ця, ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. 6З. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. I. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.

Кам'яни́чин, на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).

Кам'яни́чний, а, е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.

Кам'яни́ще, ща, м. Каменоломня. Донск. обл.

Кам'яні́ти, ні́ю, єш, гл. = Каменіти. Мнжр. 29. Серце кам'яніє — таке мені горе. НВолын. у.

Ка́м'янка, ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = Камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Миргородъ. (В. Горленко). Ум. Ка́м'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала. Рк. Макс.

Кам'янща́нин, на, м. Житель города, замка. Пустили в гармати як грім по небі… Щоб ся паркани поздрігали, щоб ся міщане полякали, а всі міщане-кам'янщане. Колядка. См. Кам'яничин.

Кана́ва, ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595.

Кана́л, лу, м. Каналъ. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими города́ми й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596.

Кана́лія, лії, об. Каналья.

Кана́льський, а, е. 1) Тяжелый, каторжный. Канальська работа. Ном. № 12844. Первоначальное значеніе этого слова: канальный, относящійся къ каналу. Кана́льский похід — походъ козаковъ въ 1721 и 1722 гг. къ Ладогѣ для рытья канала; но такъ какъ эта принудительная работа оказалась крайне тяжелой (въ первомъ году умерло уже 2461 чел.), то слово и получило указанное значеніе. 2) Шельмовскій (отъ слова Каналія). Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать, диковина й казать. Гліб.

Кана́па, пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. I. 131. Ум. Кана́пка. КС. 1882 X. 61.

Кана́пчик, ка, м. Диванчикъ. Славненький такий канапчик. Лебед. у.

Канаре́єчок, чка, м. Ум. отъ канарейко.

Канаре́йко, ка, м. Самецъ-канарейка. Як задумав горобейко женитися та й узяв дружка канарейка. Грин. III. 662. Ум. Канаре́єчок. Мій таточку, мій канареєчку. Мил. 184.

Кана́рка, ки, ж. Канарейка. Ум. Кана́рочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок. Грин. III. 667.

Кана́рок, рка, м. Канарейка-самецъ.

Кана́рочка, ки, ж. Ум. отъ канарка.

Кана́рхати, хаю, єш, гл. 1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос. 2) Говорить невнятно, въ носъ.

Канархи́ст, та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.

Канаста́с, су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Стор. I. 148. Канастас новенький, церква веселенька. О. 1862. IX. 64.

Кана́ти, на́ю, єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, канають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.

Канделя́бр, ра, м. Канделябръ. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші. Левиц. Пов. 313.

Кандзю́ба, би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.

Канди́ба, би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.

Канди́бити, блю, биш, гл. Скаредничать. Як що купив, то їж відразу та й не кандиб. Зміев. у.

Кандида́т, та, м. Кандидатъ. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Левиц. Пов. 4. Побіжи-но мені до