нути, кну, неш, гл. 1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Нп. Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума. 2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Мет. 9. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Шевч. 66. Не прийшов я кликати праведників. Єв. Л. V. 32. Клич громаду! Шевч. 208. Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Федьк. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликну́ти. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте! Котл. Ен. I. 27. 3) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя? Гол.
Кликоті́ти, кочу́, чеш, гл. = Клекотіти.
Клима́т, ту, м. Климатъ. Одежа… примінялась до климату. О. 1862. VIII. 29.
Клин, на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Ном. № 3886. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, (Вас. 171), маслобойни (Шух. I. 163) и пр. 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. Шух. I. 153. Вас. 155. 3) Родъ рыбы. Ум. Кли́нець, клино́к, кли́нчик.
Кли́нець, нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Шух. I. 99, 249. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. Мик. 481. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ном. № 5316. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. Pauli. II. 23. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. Вх. Уг. 244. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входитъ треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. (Вас. 184), въ пи́санках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. (КС. 1891. VI. 364), въ вишивкахъ: овеско́ві, реп'яшко́ві кли́нці. ( Залюбовск.) и пр.
Кли́ння, ня, с. соб. отъ клин. Рубай, сину, яворину, — добре клиння буде. Чуб. V. 883. Розлетілися, як липове клиння. Ном. № 1882. (Въ сорочці) з боків вшито клинє. Шух. I. 153. Вас. 155.
Клино́к, нка́, ж. Ум. отъ клин. = Клинець 1, 3, Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп, 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Кли́нтух, ха, м. Пыжъ.
Клинува́тий, а, е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.
Клинцюва́ння, ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання. Г. Барв. 19.
Клинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
Клинча́стий, а, е. Клиновидный. Клинча́сті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. I. 48.
Кли́нчик, ка, м. Ум. отъ клин.
Клинчу́к, ка́, м. = Клин 3.
Клич, ча, м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. Макс. (1849). 75.
Кли́ша, ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ. Борз. у.
Кли́ша́вий, а, е. Косолапый. Клишавий кінь. НВолын. у.
Кли́шаво, нар. Косолапо. Клишаво йде. НВолын. у.
Клишоно́гий, а, е. Косолапый.
Клін, кло́ну, м. = Кльон. Желех.
Клі́нно, нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. I. 226.
Клі́павка, ки, ж. Вѣко глаза. Каменец. у. Вх. Пч. I. 14.
Кліпайка, ки, ж. = Кліпавка. Вх. Уг. 224.
Клі́пати, паю, єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Ном. № 11882. Сидить та очима кліпає. Левиц. I. 496.
Клі́пка, ки, ж. = Кліпавка. Угор.
Клі́пкати, каю, єш, гл. = Кліпати.
Кліпко́, ка́, м. Мигающій глазами.
Клі́тка, ки, ж. 1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197. 3) Полоса въ рисункѣ пла́хти. Вас. 170. 4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. Клі́точка. Посадили солов'я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
Клітча́стий, а, е. Клітча́ста пла́хта = Плахта з клітками? См. Клітка 3. О. 1861. XII. 112.
