Клекта́ння, ня, с. = Клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.
Клекта́ти, кчу́, ти́ш, гл. = Клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи. К. МБ. II. 134.
Клен, ну, м. Кленъ, Acer platanoides L. Рости, рости, клен-дерево! Грин. III. 318. Ум. Клено́к. Ой у ліску на кленку повісила колисочку на шнурку. Чуб. III. 486.
Клени́на, ни, ж. Кленовое дерево.
Клени́ця, ці, ж. = Клен. Шух. I. 18. Лв. 96.
Клено́вий, а, е. Кленовый. Тут їли рознії потрави… з нових кленових тарілок. Котл. Ен. I. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. I. 43.
Клено́к, нка́, м. Ум. отъ клен.
Клень, ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. I. 24.
Клепа́йло, ла, м. Тотъ, который кле́пле. См. Клепа́ти.
Клепа́к, ка́, м. Доска, которую сапожникъ кладетъ къ себѣ на колѣни и разбиваетъ на ней молоткомъ кожу. Вас. 161.
Клепа́ло, ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Котл. Ен. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. Ном. № 2650. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала… Гострим коси, в ручку йдем. Щог. Вор. 86. 3) Съ измѣн. удар.: кле́пало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала. Шух. I. 235, 238.
Клепа́ння, ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Клепа́ня, ні, ж. = Капелюха. Гол. Од. 69. Шух. I. 137.
Клепа́ти, па́ю, єш и кле́плю, кле́плеш, гл. 1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле. Посл. 2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Шевч. 381. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа. Ном. № 2614. 3) Бить, звонить в колотушку. 4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. Рудч. Ск. 5) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли. К. Псал. 25. 6) Клепа́ти язико́м. Говорить вздоръ.
Клепа́ч, ча́, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = Клепа́чка. Чуб. VII. 575.
Клепа́чка, ки, ж. 1) Лопатка для оттачиванія косы. Радом. у. 2) = Клеса́чка.
Клепе́ць, пця́, м. 1) = Клепач 1. Желех. 2) Рыба. Abramis sapa (Pall). Браун. 26.
Кле́пка, ки, ж. Клепка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Чуб. V. 81. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. Рудч. Ск. II. 124. У йо́го кле́пки не стає́ в голові́. Нема́є тре́тьої кле́пки в голові́. Онъ глуповатъ. У него голова не въ порядкѣ. Ном. № 6254. Чуб. I. 249. Ора́ти кле́пкою. Идти на перекоръ. Ном. № 3308. Ум. Кле́понька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Грин. III. 242. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки. МУЕ. III. 159.
Клепта́ти и клепті́ти, пчу́, чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Клеса́чка, ки, ж. Сапожный инструментъ для разглаживанія швовъ. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у.
Клесува́ти, су́ю, єш, гл. Разглаживать клеса́чкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Клець, ця, м. Чурбанъ, обрубокъ столба. Кіев. и Подольск. г. Вх. Зн. 25. Ум. Клецьок.
Клеча́льний, а, е. Троицкій. Клеча́льна неді́ля. Троицынъ день, воскресенье троицкой недѣли. Клеча́льна субо́та. Канунъ Троицына дня. Чуб. III. 186.
Кле́чаний, а, е. Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клеча́льний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. Кле́чані святки́. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459.
Клечани́на, ни, ж. Одно дерево изъ клечання. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156.
Кле́чання, ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.
Клешня, ні, ж. = Клішня.
Клешоно́гий, а, е. = Клішоногий. Уже наші поїхали… кобилою клешоногою. МУЕ. III. 172.
Клива́к, ка́, ж. Клыкъ.
Клик, ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик. Котл. Ен. IV. 19.
Кли́кання, ня, с. Зовъ, призывъ.
Кли́кати, кли́чу, чеш, одн. в. кли́к-