піякам кажу: „Пийте, та його (чоловіка-п'яницю) не заволікайте“! А то ще прийдуть під вікно (кликати). До хати вже і не вступають, бо я кропив'яним сім'ям так і засиплю. Г. Барв. 290.
Кропи́в'янка, ки, ж. Птица: крапивникъ, Troglodytes parvulus. Константиногр. у.
Кропи́ло, ла, с. Кропило. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. Ум. Кропи́льце.
Кропи́ти, плю́, пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грин. III. 510.
Кропівни́к, ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, по которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. I. 179.
Кропко́вий, а, е. Настоянный на укропѣ (о водкѣ). В приставках стояла брага, а в бутилях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. Н. 23.
Кро́пля, лі, ж. = Крапля. Буду пити, буду пити й кропли не пущу. Чуб. V. 252.
Кро́повий, а, е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Кро́сенце, ця, с. Ум. отъ кросно.
Кро́сневий, а, е. Кро́снева пи́лка. Столярная пила со станкомъ. Шух. I. 88.
Кро́сно, на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кро́сна. 1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входитъ какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кро́сна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. I. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шестъ, при помощи нижняго конца котораго вращается жерновъ (Шух. I. 146, 261). 2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех. 3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол. 4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Нп. Г. Барв. 422. Ум. Кро́се́нце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.
Кросонки́, но́к, с. мн. 1) Ум. отъ кро́сно. 2) Небольшой станокъ для тканія ситъ. Вас. 152.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Ном. № 3767. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. V. 216. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ма. Чуб. V. 1160.
Кроти́ти, чу́, ти́ш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накротили на сіножаті. Канев. у.
Кро́тість, тости, ж. Кротость. Притчу Христову роскаже, схиляючи буії душі до кротости та до любови. К. ЧР. 313.
Кроть. См. Крот.
Крохма́ль, лю, м. 1) Крахмалъ. Робити крохмаль з картоплі. Г. Барв. 373. 2) Кисель. Крохмаль, який їдять пани. Котл. Ен.
Кро́шня, ні, ж. 1) Рыболовный сакъ. Вх. Зн. 29. Желех. 2) Верхъ, будка повозки. Вх. Зн. 29. Ум. Кроше́нька.
Крубочки́, кі́в, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. I. 48.
Круг, га, м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. Вже со́нце в кру́зі. Солнце на горизонтѣ. Желех. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. КС. 1883. II. 468. Щоб ти пішов круга світа. Ном. № 3677. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! Кіев. у. (Проклятіе). 3) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. Левиц. 4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. Посл. 5) Извѣстная часть (пудовъ до 2—3) волокна пеньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Сорок кругів прядіва. Мнж. 46. 6) — колі́с. Комплектъ колесъ для воза. 7) Площадь, ограниченная окружностью. 8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кру́гом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное (Шух. I. 250); круг является одною изъ двухъ сторонъ коли́ски (Шух. I. 98), частью м'я́льниці (Вас. 159). 9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная куле́ша. Шух.
