I. 96. 10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. Рудч. Чп. 250. 11) — гонча́рський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее верете́но, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой ла́виця, при помощи жа́бки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідня́к, вращаемый ногами, а вверху = верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Шух. I. 261, 262. Полтавскія названія частей круга: верете́но — веретено, п'я́тка — деревянная подставка для круга, порпли́ця — желѣзный подшипникъ для веретена, а ду́чка — лунка въ ней, ла́ва = скамья, ко́ник = жабка, спідняк, спо́день, кру́жка — нижній кругъ, верхня́к, голова́, голо́вка, кружа́лко — верхній кругъ; спи́ці — большею частью круглыя деревянныя трости, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпе́ник — желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Вас. 179. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльо́нський, голова́тий, шестерня́, воло́ський. Вас. 179. 12) Тулья шапки. Вас. 156. 13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. Грин. III. 162. 14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. Гол. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. Кіев. г. 15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. Левиц. 16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Вх. Лем. 428. Ум. Круже́чок, кружо́к.
Круг, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Шевч. Круг його гукають. К.
Круга́в, ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив. Федьк. II. 71.
Круги́, нар. = Круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука. Дещо.
Круги́ня, ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Кру́глий, а, е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. Ном. № Кру́глий хре́щик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ив. 55. Ум. Кругле́нький.
Кру́глість, лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався. Ком. I. 48.
Круглі́ти, лі́ю, єш, гл. Дѣлаться болѣе круглымъ, округляться. Желех.
Круглобо́кий, а, е. Круглый, шарообразный. Земля круглобока, така точнісінько, як кавун. Ком. I. 7.
Круглова́тий, а, е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру. Левиц. I. 239.
Круглови́дий, а, е. Круглолицый. Ном. № 13790. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. К. ЧР. 104. Ум. Круглови́денький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня. МВ. II. 83.
Круглоли́ций, а, е = Кругловидий. Із за лісу, з за туману місяць випливає, червоніє круглолиций, горить, а не сяє. Шевч.
Круглоо́кий, а, е. Имѣющій круглые глаза.
Круглота́, ти́, ж. = Круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. I. 52.
Круглотва́рий, а, е = Кругловидий. Вх. Зн. 30.
Кругля́вий, а, е. Круглый. Ще й на личку круглявіша. Нп.
Кругля́к, ка́, м. 1) Вѣтряная мельница голландской системы. 2) Раст. Equisetum palustre L. ЗЮЗО. I. 266.
Круглянча́, ча́ти, с. Маленькій круглый горшокъ. Вх. Зн. 30.
Кругля́стий, а, е. Шарообразный. Земля кругляста, як кавун. Ком. I. 6.
Кругля́ти, ля́ю, єш, гл. Пить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє. Макс.
Кругля́ччя, чя, соб. Бревна нераспиленныя. Таки се кругляччя поколи, — з їх дров сила.
Кругови́д, ду, м. Кругозоръ. Чи ви любите гуляти по сім узгір'ї та любувати круговидом. Левиц. I. 273.
Кругови́й, а́, е́. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.
Кругогля́д, ду, м. = Круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки. Левиц. Пов. 97.
Кругойду́чий, а, е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим
